Саме офіцери планують операції, приймають рішення в критичних ситуаціях, відповідають за особовий склад і ведуть підрозділи до виконання бойових завдань. Саме таких офіцерів готує…
Законодавче врегулювання призову резервістів створює сприятливі умови для захисту національних інтересів. Нині у Збройних Силах України немає проблем з організацією призову резервістів на збори, що зі свого боку дає підстави говорити про гарантоване доукомплектування військових частин до штатів воєнного часу в разі потреби.
Про це сказав Державний секретар Міністерства оборони України Олександр Дублян під час форуму «Україна 30. Безпека держави».
— На сьогодні з-поміж військовослужбовців, звільнених з військової служби в запас за останні роки, починаючи з 2015 року, до військово-оперативного резерву зараховано близько 234 тис. осіб, що є основним джерелом для забезпечення оперативного доукомплектування військ мобілізаційними ресурсами, — зазначив Олександр Дублян.
За його словами, починаючи з 2015 року, у Збройних Силах України розпочато створення та формування військово-оперативного резерву першої черги. Для реалізації цієї мети були внесені відповідні зміни до закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» та до указу Президента «Про Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України», що в цілому забезпечило практичні кроки формування військово-оперативного резерву на законодавчому рівні.
— Внесені зміни дозволили застосувати єдиний понятійний апарат щодо питань військового резерву людських ресурсів у всіх складових сектору безпеки та оборони, — зазначив Державний секретар Міністерства оборони України.
Також Олександр Дублян нагадав, що 25 березня 2021 року указом Президента України було введено в дію рішення РНБО «Про Стратегію воєнної безпеки», головна мета якої — заздалегідь підготовлена та всебічно забезпечена всеохоплююча оборона України, на засадах стримування, стійкості та взаємодії, що забезпечує воєнну безпеку, суверенітет та територіальну цілісність України. Саме такий підхід сприятиме інтеграції України в Євроатлантичний безпековий простір, упевнений він.
Окрім того, 23 квітня поточного року набув чинності закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку», який був ініційований Президентом України. Цей закон розроблявся з метою реалізації положень оборонної реформи. Над ним спільно працювали фахівці Офісу Президента та Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, починаючи з 2019 року. До роботи також були залучені представники Ради резервістів ЗС України. Цей закон дасть змогу оперативно доукомплектувати резервістами військові частини всіх сил оборони держави, чим суттєво підвищить їхню боєздатність під час військової агресії.
Щодо підготовки резервістів, Державний секретар Міністерства оборони України розповів, що їхня підготовка здійснюється під час навчальних зборів як у складі бойових військових частин, так і в навчальних закладах Міністерства оборони, а також на курсах підготовки та підвищення кваліфікації при навчальних закладах. Як додав Олександр Дублян, на збір та підготовку особового складу резервістів у військових частинах відводиться 15 діб, а в навчальних закладах — 30.
— Всеохоплююча оборона України, крім інших важливих завдань для ЗСУ, передбачає окреме завдання та пріоритетні цілі, які пов’язані з гармонійним розвитком усіх складових військового резерву людських ресурсів та створенням цілісної системи територіальної оборони, — додав Олександр Дублян.
Отже, в особливий період на військову службу можуть бути призвані громадяни України, які уклали контракти проходження служби у військовому резерві, а також ті, хто в обов’язковому порядку зараховані до військово-оперативного резерву. Зі свого боку законодавче врегулювання призову резервістів створює сприятливі умови для захисту національних інтересів, надає додатковий час для ухвалення відповідного рішення про проведення наступної черги мобілізації.
