АрміяInform пояснює, хто і коли отримає цю виплату. Виплати, які вже отримали або отримають військові найближчими днями — це базове…
У Києві за сприяння Української спілки ветеранів Афганістану відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки генерал-лейтенантові авіації, двічі Герою Радянського Союзу, Лицарю ордена Богдана Хмельницького Анатолію Недбайлу.
Ушанувати пам’ять видатного бойового льотчика прийшли ветерани-«афганці», рідні, друзі, духовенство, від яких пролунало багато слів шани й добрих спогадів про життя та особистість Анатолія Костянтиновича Недбайла.
Генерал-лейтенант авіації Анатолій Костянтинович Недбайло народився у 1924 році в місті Ізюм Харківської області в родині робітника. З 1941 року Анатолій Недбайло пішов на службу в Радянську армію. У 1943 році закінчив військову льотну школу. Перший бойовий виліт 19-річний льотчик-штурмовик зробив у небі над Донбасом.
На Іл-2, так званому літаючому танку, він воював на Південному, 4-му Українському і 3-му Білоруському фронтах, спочатку як пілот, потім командир ланки, заступник командира, командир ланки та ескадрильї.
Анатолій Недбайло здійснив 219 успішних бойових вильотів. На його рахунку 22 ворожі літаки, чимало знищених танків, автомашин і гармат противника.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 квітня 1945 року Анатолію Недбайлу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. А 29 червня 1945 року йому вдруге присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Саме він уперше в Незалежній Україні був нагороджений орденом Богдана Хмельницького.
У післявоєнні роки Анатолій Недбайло закінчив Військово-Повітряну академію, передавав свій бойовий досвід наступним поколінням авіаторів.
У 1968-1983 роках він — заступник начальника Київського вищого військового авіаційного інженерного училища. Потім брав активну участь у ветеранському русі, писав книги спогадів, як-от «У гвардійської сім’ї» та «Крилаті месники» (1999 р.).
Особливу повагу генерал Недбайло мав серед ветеранів Афганської війни, з УСВА його пов’язували тісні стосунки.
Помер Анатолій Костянтинович Недбайло 13 травня 2008 року, похований на Байковому кладовищі у Києві. Меморіальну дошку йому відкрили на фасаді будинку на проспекті Повітрофлотський, 50/2, де він мешкав.
