Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
«У ці травневі дні ми з глибокою повагою згадуємо тих, хто переміг нацизм — найстрашнішу чуму минулого століття. Схиляємо голови у пошані перед усіма, хто, не шкодуючи себе, зупинив Другу світову війну та приніс мир і надію.
Маємо пам’ятати кожного, хто боровся з нацизмом.
Пам’ятати мирних жителів, у яких війна забирала життя, здоров’я, дах над головою, близьких і рідних, майбутнє.
Пам’ятати, що жертвами Другої світової стало більше восьми мільйонів українців.
Пам’ятати, що за шість років війни загинув кожен п’ятий наш співвітчизник.
Пам’ятати і не забувати.
Не забувати, і називати тих, хто розв’язав одне з найбільших кровопролить 20-го століття. Тоталітарні режими ставили свої геополітичні інтереси вище прав і свобод людини, а нерішучість і слабкість міжнародної спільноти стимулювали тиранів до злочинів планетарного масштабу.
Людство після Другої світової виносило уроки і вчилося розуміти, що проблеми, якими б складними вони не були, не можна вирішувати збройним шляхом, агресією та анексіями.
Такого більше не повинно повторитися!
Кривавий гросбух тієї війни — мільйони загиблих на полях битв, у концентраційних таборах, на примусових роботах. Біль і пам’ять про це повинні довіку жити в серцях нащадків. Злочин повинен бути покараний, а вбивця і кат — отримати по заслугах. Але ми повинні чітко розуміти, що війна — це не вибір народу, а результат свавілля тиранів. Іскри ненависті, викрешені окремими безумцями, не повинні розпалювати все нові і нові війни.
«Ніколи знову». Для нас, українців, це не просто символічні слова. Восьмий рік поспіль ми продовжуємо захищатися від російського агресора, який зазіхнув на нашу землю, знехтувавши правилами цивілізованого співжиття.
Однак, ми віримо, що одного дня мир повернеться в Україну. Мир, як можливість самостійно вибирати свій цивілізаційний шлях. Мир — але жодним чином не капітуляція перед ворогом.
Переконані: все стане на свої місця.
Українці повернуться до покинутих домівок, а окупант після свого «нюрнберга» не матиме іншого клопоту, окрім проблем власної території. Це станеться тоді, коли у найавантюрніших головах п’яно-хвацьке «можем повторить» поступиться примирливому, але твердому — «Ніколи знову».
Із Днем пам’яті та примирення! Із Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні!
Слава Україні!
Міністр оборони України Андрій Таран
