Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
У 1581 році Іван Федоров надрукував перший східнослов’янський календар і водночас останнє своє видання — «Хронологія»
Сталася ця знаменна подія в Острозі, що мав тоді славу «Волинських Афін». Перший східнослов’янський календар Івана Федорова — віршоване пояснення назв місяців церковнослов’янською, гебрейською та старобілоруською мовами білоруського поета Андрія Римші. Власне це не був календар у сучасному вигляді, а звичайна листівка, яку називають «Хронологією». Єдиний екземпляр «Хронології» зберігається в державній бібліотеці Петербурга. Острозька типографія була заснована Іваном Федоровим у 1578 році в маєтку князя Костянтина Острозького й була четвертою (останньою) серед усіх заснованих друкарем. В Острозі Іван Федоров надрукував і першу повну слов’янську Біблію (так звану Острозьку Біблію), яка відома у варіантах з датами виходу 1580 і 1581 років.
На сьогодні збереглося приблизно 250 екземплярів Книги. Завершивши справи в Острозі, Іван Федоров поїхав до Львова, де намагався організувати нову типографію. Крім того, 1853 року він побував у Кракові, Відні і, можливо, у Дрездені, в архіві якого зберігся лист типографа саксонському курфюрсту Августу, написаний 23 липня 1583 року.
Повернувшись до Львова наприкінці 1583 року, Іван Федоров захворів і помер. Похований в Онуфрієвському монастирі. Щодо Андрія Римші, то він був не тільки знаним поетом і перекладачем, а й воїном — воював проти Московії. З 1585 року жив у Вільно (нині — Вільнюс).
Нагадаємо, Іван Федорович (близько 1510 — 15.12.1583) — одна з найпомітніших постатей українського книгодрукування. Документів про його походження, на жаль, не збереглося. Відомо, що передмови та післямови до своїх книг він підписував як «Іванъ Федоровъ сын», «Іван Федоровичъ русскій друкар», «Iwan Fedorowicz impressor ruthenus», «Іван Друкар», «Iwanus Impressor». Деякі дослідники вважають, що освіту він здобув у Ягеллонському університеті у Кракові, пізніше був дияконом однієї з церков у московському Кремлі. Відомо, що з 19 квітня 1563 року Іван Федоров разом з Петром Мстиславцем почав працювати над підготовкою тексту, литтям шрифту та виготовленням гравюр для видання «Апостола». Робота тривала до 1 березня 1564 року.
У книзі було вміщено післяслово, у якому Федоров оповідав історію першої друкарні та першої друкованої (про сім попередніх видань він не згадує) книги на Русі. Багато зі своїх наступних видань Федоров супроводжуватиме авторською післямовою, де оповідатиме історію цих книг, невіддільну тепер від історії його життя.
У Москві Іван Федоров встиг підготувати та видати тільки одну книгу — «Часословець», що вийшла двома накладами й була дуже популярною як посібник для навчання грамоти. Невдовзі Федоров і Мстиславець змушені були покинути Москву та переїхати у Заблудів, маєток литовського гетьмана Ходкевича. За легендою, їхню друкарню було спалено, а вони самі ледь врятувались від неминучої загибелі. Проте пізніше Федоров головною причиною свого від’їзду назвав переслідування та наклепи заздрісних бояр і переписувачів книг. Зрештою, всі наступні книги майстра зроблено однаковим шрифтом з використанням тих самих заставок. Тож вони ніяк не могли згоріти, очевидно, Іван забрав їх із собою, від’їжджаючи з Москви.
У Заблудові Іван Федоров надрукував спочатку «Учительне Євангеліє», а пізніше Псалтир і «Часословець». Але у 1572 році з невідомих причин переїхав до Львова, де заснував нову власну типографію та надрукував друге видання «Апостола». Тоді ж Федоров видав перший руський «Буквар» — для свого часу книгу унікальну й небезпечну для його творця, адже надруковано її було на території, що саме тоді активно окатоличувалась і латинізувалася. Вочевидь, саме тому до нашого часу зберігся лише один примірник першого на східнослов’янських землях «Букваря».
Наприкінці XVI століття друкування книг було новою, а тому не надто прибутковою справою. Талановитий майстер потребував покровительства, і таке він знайшов у особі князя Костянтина Острозького, який спочатку зробив Федорова управителем Дерманського монастиря, а потім віддав у його розпорядження щойно засновану в Острозі друкарню. Наступні п’ять років були найбільш плідними для майстерності Івана Федорова. Одну за одною він надрукував «Грецько-руську церковнослов’янську книгу для читання», нове видання «Букваря», «Новий Завіт із Псалтирем» і «Хронологію» Андрія Римші.
За матеріалами ЗМІ та спеціалізованих видань
