Спрощений алгоритм дозволяє поновитися до війська без судової тяганини. Це стало вирішальним аргументом для багатьох бійців. Історію одного із них фахівці групи комплектування 1-ї Президентської…
День 5 травня є непересічним в історії бердичівського гарнізону. Саме 5 травня 1920 року, 101 рік тому, на вокзал залізничної станції Бердичів прибули два броньовані потяги, що доставили до міста очільників двох молодих держав, які з’явилися на уламках Російської імперії: української – Симона Петлюру і польської – Юзефа Пілсудського. Того вікопомного весняного дня Маршалок та Головний Отаман спільно прийняли парад військ 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР, під час якого Симон Петлюра урочисто вручив січовикам бойовий прапор. Відбулася знаменна подія на території військового містечка на Лисій (згодом – Червоній) Горі, де ось уже кілька століть квартирують війська. На світлинах, що 15 років тому один із антикварних дилерів зі Львова привіз на продаж до Києва, чітко видно й будівлі казарм, у яких і сьогодні, сторіччя по тому, мешкають гармаші артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича. На цих старовинних фотографіях, які, оцінивши їхнє історичне значення, викупив у дилера нинішній заступник директора Національного військово-історичного музею України Ярослав Тинченко, зображені як парад військ та момент вручення бойового стягу, так і самі історичні постаті – Юзеф Пілсудський, Симон Петлюра, а також командувач ІІ польської армії генерал А. Лістовський, військовий міністр УНР В. Сальський, старшини та козаки 6-ї Січової дивізії.
Як розповів журналістові АрміяInform офіцер бригади, історик Віталій Матвійчук, день 5 травня 1920 року для Бердичева насправді став урочистим – тоді місто тимчасово, буквально на день, стало дипломатичною столицею України. Як пізніше згадував ветеран 6-ї Січової дивізії Петро Самутин: «Тут же, в Бердичеві, відбулося посвячення прапора дивізії, найбільшої нашої святости, зложення присяги на вірність Україні, перегляд та дефіляда частин дивізії. Були це незабутні хвилини».
На жаль, зазначає офіцер, у 30-х роках минулого століття у вирі подій Бойовий прапор 6-ї Січової стрілецької дивізії армії Української Народної Республіки було втрачено. Та, на щастя, збереглися світлини, що розповідають про ту історичну подію.
Минуло майже століття, і два роки тому, 6 травня 2019 року, Указом Президента України артилерійській бригаді, що дислокується у тому самому військовому містечку, і так само сьогодні, сторіччя по тому, протистоїть російській агресії, було присвоєно почесне найменування – імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича. Символічно й те, що сьогодні сусідня Польща так само підтримує Україну в її опорі державі-агресору, як і сто років тому, а один із підрозділів нашої артилерійської бригади вирушив до Польщі для участі в багатонаціональних навчаннях.
Сьогодні, 5 травня, з нагоди річниці історичної події, в артилерійській бригаді планувалося проведення Дня відкритих дверей. Та з огляду на заходи епідеміологічної безпеки, попри те, що від сьогодні Житомирська область за епідеміологічним зонуванням вийшла з червоної зони до жовтої, командуванням гарнізону було ухвалено рішення провести заходи в менших масштабах, тож для мешканців міста організовано вільний доступ до музею військової частини.
– Для цього формуються невеликі групи, і протягом дня гіди з числа офіцерів бригади, знавців історії, проводитимуть екскурсії до музею для всіх охочих, – говорить пресофіцер бригади Олег Калашніков.
Ну і завтра, 6 травня, у День піхоти, бердичівські гармаші без зайвої помпезності відзначать другу річницю присвоєння бригаді почесного найменування – імені одного з воєначальників Дієвої Армії УНР, який сторіччя тому на чолі артилерійських частин та підрозділів боронив українську землю від російської навали.
