Утім, це не відповідає дійсності — насправді противник уже рік не має жодних суттєвих успіхів, адже Сили оборони України уже понад рік стримують російські…
Спочатку обізвали зрадницею – тепер хочуть забрати житло. Підконтрольний Кремлю уряд Севастополя та міноборони Росії судяться з жителькою міста за квартиру. Ключ від цього житла 2007 року їй особисто вручив президент України Віктор Ющенко. Жінка була українською військовою. 2014 року вона зламала присягу й перейшла на службу Росії. Нове керівництво частини називало таких людей зрадниками. Невдовзі жінка покалічилася, звільнилася зі служби й стала оформляти квартиру у власність. Що з цього вийшло – читайте в матеріалі Радіо Свобода.
«Це був дуже радісний день. Це президент Ющенко вручає мені ордер на квартиру», – жителька Севастополя Тетяна Шевчук показує світлину з особистого архіву.
2007 року, після одинадцяти років служби у Військово-морських силах України старший матрос та мати трьох дітей отримала окреме службове житло.
«Я отримала квартиру від Міністерства оборони України. На той момент я проживала в гуртожитку, в 16 квадратних метрах з трьома дітьми», – розповідає Тетяна.
Жінка працювала кухарем, згодом – бухгалтером, пізніше – зв’язківцем. Під час так званої «кримської весни» вона вирішила залишитися в Севастополі, де живе з дитинства. Тетяна зламала присягу й перейшла на службу Росії.
«Після приєднання до Росії я продовжила служити в збройних силах РФ. Наша частина перейшла у підпорядкування «Бельбеку» (військового аеродрому – ред.), льотної авіації. Усе керівництво прийшло з Ростова (Ростовської області Росії – ред.). Ми вважалися інтегрованими. На нас весь час говорили: «Інтегровані, зрадники батьківщини», – згадує жінка.
Наприкінці 2014 року Тетяна впала: травмувала спинний та головний мозок, зазнала перелому основи черепа та шийних хребців. Травми призвели до інвалідності – жінка насилу пересувається.
«Попри те, що у мене в медичній книжці було написано: «Старший матрос не може виконувати службові обов’язки», – начмед частини сказав: «Мене це взагалі не цікавить, одягайте форму і виходьте на шикування». Мені стало на службі погано, викликали швидку допомогу, а наступного дня мене вже забрали з інсультом у госпіталь», – говорить Тетяна про події 2015 року.
За словами жінки, в російських збройних силах їй відмовляли в оформленні інвалідності, наполягали, щоб або виконувала обов’язки, або писала рапорт на звільнення.
«Я прийшла до командування частини й сказала, що мені потрібно оформити групу інвалідності. «Пишіть рапорт на звільнення, і ми вам дамо документи на оформлення групи, інакше ви оформите інвалідність за рік по звільненню», – додає вона.
Росія обіцяла військовим, які перейшли на її бік, врахувати роки служби в українській армії. У Тетяни їх було понад 17 і ще півтора року в російських збройних силах. Після звільнення вона мала право отримати житло або грошовий сертифікат. Нічого з цього не дали. Тетяна та її діти залишилися у службовій трикімнатній квартирі, ордер на яку їй вручав президент Ющенко.
2014 року підконтрольна Кремлю влада Севастополя «націоналізувала» все державне українське майно, зокрема і квартиру Тетяни.
«2017 року я отримала документи, що квартира є власністю міста. Через суд я оформила договір соціального найму, оскільки на той момент міністерство оборони (Росії – ред.) житлом мене не забезпечило», – пояснює колишня українська військова.
Далі оформити житло у власність не вийшло.
«У січні 2019 року влада Севастополя передала весь (багатоквартирний – ред.) будинок у власність міноборони Росії», – каже Шевчук.
Жінка судиться з владою Севастополя та російським міноборони. Вимагає визнати, що квартиру, де вона проживає, незаконно перевели у службове житло. Російські військові вважають цю квартиру відомчою.
«Вони вимагають звільнити житло, кажуть, що для мене та моєї родини ні в Севастополі, ні в Криму житла немає», – розповідає Тетяна.
Ми звернулися із запитами до міноборони Росії: в Департамент військового майна та в Кримське територіальне управління майнових відносин. Запитали, чому Тетяна Шевчук не може оформити у власність квартиру, в якій мешкає понад 13 років, і чому житло заднім числом визнали відомчим. На момент виходу матеріалу відповідей не надійшло.
Міноборони Росії пропонувало жінці з інвалідністю квартиру меншої площі, на четвертому поверсі та в протилежному кінці міста. Вона відмовилась.
«Під час переходу (на службу Росії – ред.) говорили: «Не переживайте, ви не будете нічим утиснуті. Вас ніхто не виселятиме з житла». Але виходить, що ми як люди третього сорту», – підсумовує Шевчук.
Влада Севастополя та російське міноборони намагаються довести у суді, що Тетяна не має права орендувати квартиру, в якій проживає. Якщо в них вийде – родину виселять.
Коментуючи «націоналізацію» державного майна на анексованому півострові, в прокуратурі АР Крим та міста Севастополя зазначили, що триває розслідування.
«За матеріалами цього кримінального провадження до Офісу прокурора міжнародного кримінального суду направлені інформаційні повідомлення про порушення правил та звичаїв війни, а саме щодо привласнення майна», – сказав начальник відділу кримської прокуратури на материковій Україні Єгор Рєбров.
За міжнародним правом, власником квартири, де проживає Тетяна Шевчук, є військово-морські сили України.
