Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Проблема психологічної нерівноваги у військових, які пройшли війну на Сході України, досить часто переростає у потужні прояви агресії, що викликають занепокоєння у їхніх рідних. Однією з найдієвіших методик психологічного відновлення армійців є психологічна реабілітація під час відпочинку в санаторно-курортних закладах.
— З початком війни на Сході України я почав працювати з військовими, — розповідає лікар-психотерапевт санаторію «Моршинкурорт» Антон Калинич. — Тоді підхід до роботи з ними був таким, як і до всіх інших пацієнтів. Проте згодом ми виробили іншу методику терапії, залучивши більше вузькопрофільних психологів. Зазвичай усіх ветеранів у санаторії ми спочатку діагностуємо, а потім уже аналізуємо психологічний стан та підбираємо сеанси релаксації з освоєнням прийомів саморегуляції.
Андрій Калинич пригадує, що перші відпочивальники — учасники бойових дій, з котрими доводилось працювати, були досить агресивними.
— Воїни, з якими я бесідував і призначав терапію, мали залежність від алкоголю й тютюну, а в деяких випадках у них проявлялись і суїцидальні думки та настрої, — розповідає психотерапевт. — Такі люди трапляються й сьогодні, проте їх значно менше, ніж у 2014-15-му, і з ними потрібно працювати не менше як три-чотири роки.
Антон Калинич разом з іншими колегами-психологами й терапевтами активно вчать учасників бойових дій навичок саморегуляції у кризових ситуаціях. Це надзвичайно важливий чинник у системі психологічної реабілітації ветеранів.
— Дуже часто в Моршині ми з колегами вдаємося до арттерапії, мета якої полягає у гіпсовій і глиняній ліпнині, малюванні, розписі того чи іншого витвору мистецтва, — говорить Андрій Дмитрович. — Використовуємо й мелотерапію, адже позитивна та заспокійлива музика допомагає розслабитися та отримувати психологічне задоволення.
Наразі на «Моршинкурорті», зрештою як і в багатьох інших санаторіях, активно приймають відпочивальників на реабілітацію та оздоровлення. Значна частина з них — учасники бойових дій на Сході України. В Антона Калинича знову побільшало пацієнтів і роботи. Він вважає, що так і повинно бути, адже чим більше учасників бойових дій приїжджає на реабілітацію, тим більша їхня кількість зможе швидше адаптуватися до післявоєнного життя.
— Не варто боятись звернення до психолога, соромитись чи приховувати свою проблему, — переконує Калинич. — В Україні ще багато ветеранів АТО/ООС, котрі потребують професійного психологічного відновлення. В державі так само вистачає і спеціалістів, які можуть зарадити цій проблемі: повернути людей до нормального життя та створити в суспільстві розуміння того, що психологічна реабілітація — це не ілюзія, а реальність.
Фото автора
