Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
Боротьба з корупцією проголошена одним з пріоритетів українського уряду. Яким чином це завдання реалізується у Міністерстві оборони та Збройних Силах, кореспондент АрміяInform веде бесіду з начальником Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ полковником юстиції Ігорем Чухраєм та його заступником полковником юстиції Віктором Осадчуком.
— Антикорупційну систему оборонного відомства розбудовано на найкращих прикладах міжнародного досвіду. Розкажіть, будь ласка, які її ключові гравці та яким чином вона функціонує?
Ігор Чухрай:
— До учасників системи запобігання та виявлення корупції в Міноборони та ЗС України де-юре належать усі, хто поєднує свою професійну діяльність зі сферою оборони: керівництво Міноборони та ГШ ЗСУ, Головнокомандувач ЗС України, керівники структурних підрозділів МОУ та ГШ, органів військового управління, командувачі видів ЗСУ, командири військових частин, керівники ВВНЗ, оборонних державних підприємств, установ та організацій ЗСУ, а також кожен військовослужбовець, працівник та державний службовець.
Ми будуємо свою роботу на підставі Закону України «Про запобігання корупції», Типового положення про уповноважений підрозділ з питань запобігання та виявлення корупції, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції (від 17 березня 2020 року № 102/20), та відомчих наказів Міністра оборони України. Антикорупційну систему оборонного відомства (затверджена наказом Міноборони від 24 грудня 2015 року № 646) імплементовано в єдину інституційну систему запобігання корупції, що діє в державі загалом. Вона визначає механізми запобігання та протидії корупції, які включають приведення відомчих нормативно-правових актів у відповідність до національного законодавства та міжнародних стандартів у цій сфері, практичну реалізацію державної антикорупційної політики, втілення антикорупційних ініціатив за напрямками діяльності Міноборони, антикорупційну комунікацію, взаємодію та співпрацю з міжнародними та вітчизняними організаціями і громадськими об’єднаннями.
— Цікаво, як нині трактується корупція як соціальне явище. Чи досягнуто у цьому сенсі спільного розуміння і відповідно значення її подолання?
Ігор Чухрай:
— Ми розглядаємо корупцію передусім як порушення прав людини, що підриває основи соціальної справедливості. Держава має стояти їй на заваді, адже згідно зі статтею 3 Конституції України забезпечення прав і свобод людини, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнані в Україні найвищою соціальною цінністю. Без викорінення корупції неможливі забезпечення проведення реформ в умовах захисту суверенітету держави та її економічне зростання. Визнаємо: актуальність цієї проблеми зберігається і в оборонному відомстві, наявна політична воля до її подолання — велика, отож маємо підстави для оптимізму.
— Вочевидь, що у вашій діяльності важлива інформація. Чи облаштовано систему щодо її збирання та аналізу?
Віктор Осадчук:
— У рамках чинного законодавства наше Управління у співпраці з іншими структурними підрозділами МОУ та ГШ ЗСУ створило та забезпечило функціонування цілої інформаційної мережі, яка націлена на запобігання та виявлення корупції.
Інформаційна мережа із запобігання та виявлення корупції
Можна з певністю заявити про стовідсоткову захищеність особи викривача в тому разі, якщо він бажає зберегти свою анонімність.
— Яким чином захищена система подавання заяв від третьої сторони? Чи гарантується безпека викривача?
Віктор Осадчук:
— Повідомлення від викривачів Управління приймає через регулярні та внутрішні канали, які технічно захищені у такий спосіб, що ніхто (навіть ми!) не може визначити особу інформатора, номер його телефона або електронну скриньку, з якої він надіслав повідомлення (звичайно, якщо він самостійно не зазначив свої дані). Тому можна з певністю заявити про стовідсоткову захищеність особи викривача в тому разі, якщо він бажає зберегти свою анонімність.
— Вочевидь, що паралельно з налагодженням комунікативних каналів постає проблема з формування, так би мовити, штабної культури у викривачів чи небайдужих громадян.
Віктор Осадчук:
— Так, ми це помітили, адже нерідко повідомлення, які надходять до нас, не містять фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень. З метою започаткування просвітницької роботи в антикорупційній сфері ми виготовили тематичні плакати з роз’ясненнями щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, обмеження на отримання подарунків, щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, прав та гарантій викривачів, відповідальності за порушення вимог фінансового контролю тощо. На кожному з цих плакатів розміщений QR-код «Повідом про корупцію», який за його зчитування смартфоном перенаправляє на сайт МО України та відкриває online-форму подання повідомлень про корупцію.
Найбільше інформації стосується роботи близьких осіб у військових частинах, конфлікту інтересів, крадіжки палива.
— Гарна інновація! Однак чи багато повідомлень ви отримали? Яким з них приділяєте найбільшу увагу? Яких сфер вони стосуються?
Віктор Осадчук:
— Повідомлень отримуємо чимало, при чому чи не щоденно. Переважна більшість їх надходить на захищену скриньку через online-форму або безпосередньо на електронну скриньку uzvk_mou@post.mil.gov.ua. Так, протягом 2020 року отримано 212 повідомлень про корупційні правопорушення, з яких 97 — через внутрішні канали, 115 — через регулярні.
Найбільше інформації стосується роботи близьких осіб у військових частинах, конфлікту інтересів, крадіжки палива тощо. Але водночас є чимала частина повідомлень, що не стосується фактів вчинення корупційних правопорушень. З чого робимо висновок, що слід розвивати власні програми навчання та просвітництва з антикорупційної тематики.
Зрозуміло, що головну увагу ми приділяємо повідомленням, що містять чіткі фактичні дані про можливе вчинення корупційного правопорушення, які можуть бути перевірені.
— Чи забезпечують працівники антикорупційного управління фідбек їхнім авторам?
Віктор Осадчук:
— В Управління немає таких повноважень.
У жодному разі розгляд повідомлень не доручається посадовій особі — порушнику, чиї протиправні дії стали предметом розгляду.
— У військах сумно відома специфіка діяльності старої системи скарг у війську, коли нерідко траплялося так, що документ повертався у частину і лягав на стіл командирові, на якого скаржився заявник. Який алгоритм руху заяв в антикорупційній системі?
Ігор Чухрай:
— Під час розгляду повідомлень посадові особи управління самостійно або із залученням наших територіальних підрозділів проводять попередню перевірку інформації, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». В окремих випадках до розгляду таких повідомлень можуть бути залучені представники Військової служби правопорядку, але в жодному разі розгляд повідомлень не доручається посадовій особі — порушникові, чиї протиправні дії стали предметом розгляду.
Винагорода викривачу визначається 10 % від грошового розміру предмета корупційного кримінального правопорушення, але не більше ніж 3000 мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення кримінального правопорушення.
— Чи можете описати алгоритм отримання винагороди викривачем за надання інформації?
Віктор Осадчук:
— Повідомляючи про корупційне кримінальне правопорушення, викривач, аби отримати винагороду, має дотримуватися декількох умов. По-перше, активно сприяти розкриттю кримінального корупційного правопорушення. По-друге, викривач має розуміти, що грошовий розмір предмета кримінального правопорушення в 5000 і більше разів має перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (нині ця сума становить 11 млн 350 тис. грн). Винагорода викривачу визначається 10 % від грошового розміру предмета корупційного кримінального правопорушення, але не більше ніж 3000 мінімальних заробітних плат.
Винагорода виплачується викривачу за результатами судового розгляду після ухвалення судом обвинувального вироку, який набрав законної сили.
Кошти виплачуються викривачу за результатами судового розгляду після ухвалення обвинувального вироку, який набрав законної сили. Саме суд визначає конкретний розмір винагороди, що підлягає виплаті викривачу, з урахуванням таких критеріїв, як «персональність інформації», «важливість інформації» тощо.
Слід також зазначити, що на винагороду не має права особа, яка повідомила про корупційне кримінальне правопорушення у рамках угоди у кримінальному провадженні або яка є співучасником корупційного кримінального правопорушення; а також, якщо особа повідомила про корупційне правопорушення як викривач, маючи при цьому можливість для здійснення офіційного повідомлення у межах реалізації своїх службових повноважень.
— Що, на вашу думку, треба зробити для підвищення мотивації громадськості до антикорупційної діяльності?
Ігор Чухрай:
— Провадити більш виважену та прогнозовану політику у сфері протидії корупції, яка б дала змогу виробити більш чітку та зрозумілу широкому загалу стратегію в цій сфері та створити загальновідомі прецеденти.
— Та чи спроможний військовослужбовець строкової служби або контрактник, які зазвичай не мають вищої чи спеціальної освіти, відрізнити корупційні діяння від інших кримінальних чи адміністративних правопорушень? Що варто зробити для поліпшення цієї ситуації?
Ігор Чухрай:
— Справді, досвід спілкування та статистична інформація щодо порушень у військах доводить доволі низький рівень правової культури військовослужбовців зазначених категорій. У цих умовах ми безповоротно повертаємось до необхідності розширювати заходи антикорупційної освіти. Практика НАТО це підтверджує, адже виховання доброчесності в оборонному секторі є одним з пріоритетних завдань країн-членів Альянсу.
На онлайн-курсі для військовослужбовців та цивільного персоналу МОУ та ЗСУ з питань запобігання корупції зареєстровано близько 20 000 слухачів. 12 000 осіб з них уже успішно його завершили.
Наразі набув популярності базовий онлайн-курс для військовослужбовців та цивільного персоналу МОУ та ЗСУ з питань запобігання корупції, на якому зареєстровано близько 20 000 слухачів, з яких 12 000 осіб уже успішно його завершили.
— На базі НУОУ діє Центр запобігання корупції, який проводить курси виховання доброчесності для старшого офіцерського складу. Чи аналізували ви його діяльність? На вашу думку, яка його ефективність та чи достатня його потужність?
Віктор Осадчук:
— Так. Центр є унікальним структурним підрозділом, який здійснює наукову та освітню діяльність щодо проблем виховання доброчесності та запобігання корупції в рамках програми НАТО/РЄАП з розбудови цілісності, прозорості, підзвітності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків в оборонних та безпекових інституціях за сприяння міністерства оборони Великої Британії та у співпраці з CIDS.
Діяльність Центру — цілком ефективна та спрямована на формування нульової терпимості до корупції в МОУ та ЗСУ. Завдяки Центру НУОУ посилюється міжнародний імідж України, зокрема й у рамках визначення Індексу антикорупційної політики в оборонному секторі, який складає Transparency International. У грудневому інформаційному бюлетені НАТО з виховання доброчесності за 2020 рік фахівці Альянсу звернули увагу на те, що попри обмеження у зв’язку з COVID-19 Центр реалізував низку заходів наукового й освітнього спрямування в межах виконання Програми з виховання доброчесності на всіх рівнях підготовки. Усім їм дано позитивну оцінку.
У 2019 році за результатами проведеної урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» МО України серед усіх центральних органів влади отримало почесне 3-тє місце.
— Які оцінки отримувала система запобігання та виявлення корупції МОУ та ЗСУ загалом?
Ігор Чухрай:
— Якщо говорити про наше Управління, то оцінка його діяльності належить до повноважень Національного агентства запобігання корупції (НАЗК). У 2016 році НАЗК провело такі заходи та відзначило Управління МОУ в позитивному ракурсі. Крім цього, у 2019 році на виконання розпорядження КМУ від 5 жовтня 2016 року № 803-р «Деякі питання запобігання корупції в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади за результатами проведеної урядово-громадської ініціативи “Разом проти корупції”» Міністерство оборони України серед усіх центральних органів влади отримало почесне 3-тє місце.
— У яких сферах антикорупційне Управління докладало максимальні зусилля торік? Скільки корупційних діянь виявлено? Яким збиткам вдалося запобігти?
Ігор Чухрай:
— Окрім розгляду повідомлень, Управління бере участь у перевірках у складі інших структурних підрозділів МОУ та ГШ ЗСУ за наказами військового керівництва. З метою недопущення втрат оборонного бюджету ми досліджували корупційні ризики у низці сфер, зокрема забезпечення військових частин пально-мастильними матеріалами; діяльність військових лісгоспів; привласнення та розтрати військового майна. У 2020 році до правоохоронних органів передано 155 матеріалів про корупційні правопорушення (з них — 19 кримінальних та 137 адміністративних). За виявленими кримінальними правопорушеннями попереджено збитки на суму 44,504 млн грн (у 2019 — 37,986 млн грн).
У першому кварталі 2021 року наше Управління концентрувало увагу на
виконанні господарських договорів; діяльності державних підприємств МОУ;
порушеннях вимог антикорупційного законодавства у військових частинах СВ та ВМС ЗС України; привласненні гуманітарної допомоги та військового майна. За вказаний період виявлено фактів корупційних правопорушень на загальну суму 49,498 млн грн.
— З якими міжнародними та громадськими організаціями ви співпрацюєте?
Віктор Осадчук:
— У рамках міжнародного оборонного співробітництва, відповідно до вимог антикорупційного законодавства та з метою опрацювання й реалізації Антикорупційної програми Міністерства оборони України, а також реалізації заходів щодо запобігання і виявлення корупції ми взаємодіємо з багатьма міжнародними та громадськими організаціями.
