Водночас є питання, які потребують доопрацювання, адже поставити бійця у штат частини ще не означає повністю повернути його до виконання завдань. Зокрема, механізм потребує вирішення…
У неділю, 25 квітня, в селі Годомичі Маневицького району Волинської області відбулася церемонія прощання з Олександром Луциком, 1982 року народження, солдатом, оператором-розвідником протитанкового артилерійського дивізіону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Повідомляє Цензор.НЕТ.
“На щиті…
Прощавай, брате… Сумно і важко прощатися назавжди з побратимами. Олександр Луцик. Навіки у списках “Едельвейсів”. Легких хмар тобі, брате…
Земля пухом”, – сказано в повідомленні на офіційній фейсбук-сторінці 10-ї ОГШБр.
Олександр Луцик народився 18 травня 1982 року. Закінчив професійне училище в селищі міського типу Маневичі, здобув спецальність столяра. Працював будівельником у Польщі. У жовтні 2019 року був призваний за контрактом до лав ЗСУ.
Воїн загинув 22 квітня об 11:30 у районі населеного пункту Шуми Торецької міськради Донецької області унаслідок смертельних осколкових поранень, яких зазнав під час обстрілу позицій ЗСУ протитанковою керованою ракетою.
У нього залишилися брат і сестра.
