У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Цього року виповнюється сто років від першого масового штучного голоду, тричі спровокованого більшовиками проти українців.
Страшний голод 1921–1923 років, Голодомор-геноцид 1932–1933 років та повоєнний масовий голод знищили десятки мільйонів наших співгромадян. А таке не має бути забутим! В ексклюзивному інтерв’ю директорка Інституту Світлана Маркова озвучила для АрміяInform плани роботи свого закладу на поточний рік.
Довідково. Інститут дослідження Голодомору створено у 2018 році як філіал Національного музею Голодомору-геноциду. Він є першою державною інституцією, яка займається комплексним дослідженням злочинів голодоморів в Україні. Заклад здійснює системні наукові дослідження передумов, вчинення і пролонгованих наслідків навмисного знищення українців.
«Наша робота не припиняється ані на день»
День пам’яті жертв голодоморів відзначається в листопаді, але, за словами директорки Інституту, докторки історичних наук Світлани Маркової, робота над вивченням цієї теми та оприлюднення її результатів триває безперервно: «Нещодавно, наприклад, ми провели спільну науково-практичну конференцію з Херсонським державним університетом на тему актуальних проблем історичної освіти. У межах цього заходу були представлені ключові науково-освітні напрацювання нашого Інституту за останній період».
Інститут активно готується до проведення восени двох ключових міжнародних наукових конференцій. Перша з них буде присвячена 100-річчю масового штучного голоду 1921–1923 років, друга — Голодомору-геноциду 1932–1933 років.
За словами Світлани Маркової, друга конференція вже стала традиційною, оскільки Інститут, який вона очолює, організовує цей захід щороку — до чергових роковин Голодомору.
«Торік до цієї конференції ми долучили політологів, соціологів, психологів, психіатрів, психотерапевтів, інших спеціалістів, і скоро вийде збірник за її матеріалами, — розповіла Світлана Василівна. — Серед інших заходів, де ми будемо співорганізатором, — третя наукова конференція студентів, аспірантів, молодих вчених «Відгомін лихоліття», яка відбудеться в листопаді на базі кафедри історії України Одеського національного університету імені Мечникова».
Співробітники Інституту читатимуть лекції з усіх доступних інформаційних майданчиків
Разом із суто науковими заходами Інститут планує проведення широкої інформаційно-просвітницької кампанії, приуроченої до національного Дня пам’яті. Співробітники Інституту читатимуть лекції з усіх доступних інформаційних майданчиків, даватимуть інтерв’ю на тему Голодомору 1932–1933 років тощо.
Найближчим часом має вийти друком перший в Україні навчальний посібник для вчителів історії та громадської освіти «Голодомор 1932–1933 років — геноцид української нації». Будуть також опубліковані результати кропіткої кількарічної праці науковців Інституту з дослідження так званих «чорних дощок», у які Кремль заносив цілі села так званих продовольчих боржників, внаслідок чого їх потім знищували фізично.
Крім того, готуються до виходу у світ дві роботи знаменитого українського науковця, доктора історичних наук Василя Марочка: одне з досліджень проливатиме світло на проблему, пов’язану із жертвами Голодомору, друге — про роль найближчого поплічника Сталіна В’ячеслава Молотова у вчиненні злочину геноциду української нації.
