Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Цього тижня в рамках призовної кампанії «Весна-2021» до Збройних Сил України направлено вже близько 160 юних мешканців Харківщини. Настрої більшості хлопців бойові, а мотивація в кожного своя і доволі цікава.
– До перших команд-новобранців увійшли, без перебільшення, найкращі юні патріоти. Адже ці хлопці за першою повісткою, ще у березні, прибули до свої районних ТЦК та СП, – каже заступник військового комісара Харківського обласного ТЦК та СП підполковник Олександр Томашевський.
Після відправки першої команди призовників до війська на обласному збірному пункті триває процес формування наступних груп. Представники військових частин ретельно відбирають хлопців і особисто перевіряють їхню готовність служити за різними показниками.
Так, капітан Павло Корольов прибув до Харкова зі столиці, щоб відібрати декілька десятків новобранців для служби в окремій бригаді охорони Генерального штабу Збройних Сил України.
– Наші хлопці часто залучаються до несення служби у варті чи патрулях, а також виконують інші важливі завдання. Тож вимоги до фізичного та морально-психологічного станів досить високі. Приміром, ми працюємо із призовниками на зріст не менше ніж 175 сантиметрів, які мають бездоганне здоров’я, стійкі до моральних навантажень. Роботу починаю із вивчення особової справи, потім спілкуюся з кожним на різні теми, щоб оцінити розумові здібності. Наприкінці ж їх оглядає військовий медик нашої бригади, який також приїхавдо Харкова, – розповів капітан Павло Корольов.
Офіцер додав, що в перший день роботи на Харківському обласному збірному пункті із 64 юнаків, всім їхнім вимогам відповідали лише 30.
За словами військового комісара Харківського ОТЦК та СП полковника Юрія Калгушкіна, більшість призовників висловлюють бажання послужити спочатку строковиком і, якщо сподобається в армії, то підписати контракт.
Із якими ж думками йдуть на службу перші призовники нового призовного сезону, дізнавався кореспондент АрміяInform.
Так, у родині мешканця Чугуївського району 22-річного Михайла Ломаки усі чоловіки свого часу відслужили у війську. Тож, коли надійшла повістка із ТЦК та СП, хлопець вирішив також пройти армійську школу.
– Я добре усвідомив важливість професії захисника України з огляду на російсько-українську війну. У дитинстві серйозно займався боксом і футболом. Від армії очікую насамперед внутрішніх змін, хочу повірити у власні сили. Планую спочатку послужити певний час солдатом-строковиком, щоб згодом ухвалити рішення стосовно продовження армійського життя. Батьки схвалили мій життєвий план і підтримали добрим словом. Служитиму в Повітряних Силах, – розповів Михайло.
А 19-річний харків’янин Руслан Шевченко на збірному пункті значно відрізнявся від інших призовників своїм зростом і виваженим, як для його віку, міркуванням щодо сенсу життя. Тому включити юнака до складу своїх команд прагнули представники майже всіх військових частин.
– У мене зріст 193 сантиметри. У нашій сім’ї всі такі велетні. Після закінчення школи працював на різних роботах. Останнім часом – в одному із супермаркетів. Заробітна платня була хоч і пристойна, та великих перспектив для себе там не бачив. Коли у березні прийшла повістка, то пішов до свого РТЦК та СП. Хочу пройти строкову службу та подати документи на вступ до Харківського національного університету Повітряних Сил, щоб у майбутньому стати офіцером. Поки за всіма даними підходжу для служби в Окремому полку Президента України. Тож роблю перший крок на шляху до військового життя, – вважає Руслан Шевченко.
Своїми планами поділився й 22-річний призовник із Богодухова Дмитро Маліновський.
− Уся моя родина займається фермерством. Ми це добре вміємо і маємо від цього непоганий дохід. У дитинстві, я як і всі діти, мріяв бути військовим льотчиком. Проте подорослішавши, став більш прагматично дивитися на життя і своє майбутнє зокрема. Вважаю, що людина повинна робити те, що хоче і до чого має хист. Я зовсім не відкидаю можливість стати воїном-контрактником і в мене є знайомі, які служать в армії. Проте поки йду на строкову. Усі в моїй сім’ї відслужили в армії та згадують ті часи лише добрим словом. Поки включений до команди однієї з частин Сухопутних військ і дуже радий, бо там служив мій батько, − розповів Дмитро Маліновський.
Фото автора
