Однак, сучасний воїн повинен не тільки знати способи точно «доставити» боєприпаси для ураження техніки чи живої сили противника, а й вміти захиститися від ворожих…
У перших роках війни на Донбасі учаснику бойових дій, згідно з пунктами 12, 13, та 14 Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту», було надано першочергове право отримання земельної ділянки. Причому аж п’яти, з різним цільовим призначенням. Багатьом ветеранам вдалося стати власника земельних ділянок, проте нині чимало учасників АТО/ООС не можуть скористатися своїм правом на землю. З різних причин бракує юридичної обізнаності щодо цього питання, часто чиновники розводять руками, мовляв, немає вільних земель, чекайте, шукайте…
«Краще синиця в руках, аніж журавель у небі», або Як олігархи користуються пільгами ветеранів
– Механізм спрощеного отримання земельних ділянок для українських захисників був досить дієвим з самого початку його запровадження, а саме у 2014−17 роках, − розповідає координатор львівської Громадської організації «Закінчимо війну» Ростислав Ковалишин. – Тоді вільних земельних ділянок на території нашої держави було вдосталь. І найбільш проблемним було питання лише у виготовленні документації та переведенні їх під певне цільове призначення. В основному це були земельні ділянки під індивідуальне садівництво та індивідуальне дачне будівництво, рідше – для ведення особистого селянського господарства.
Відтак учасник бойових дій, після надання дозволу сільської чи міської влади на отримання землі, певних бюрократичних формальностей та оплати послуг, отримує на руки Витяг із Реєстру речових прав на право власності нерухомого майна. Це може тривати від двох-трьох місяців до року.
Інша ж ситуація з тими земельними ділянками, котрі не є у підпорядкуванні органів місцевого самоврядування, адже ними розпоряджаються обласні управління Держгеокадастру і дозвіл (наказ) на отримання землі потрібно отримувати саме в них.
– Інформацію про землі, котрі є у розпорядженні обласного управління Держгеокадастру, учаснику бойових дій отримати досить важко, − говорить Ростислав Ковалишин. – На їхньому сайті є лише ті ділянки для учасників АТО/ООС, котрі надані їм інформативно від районних та міських землеупорядників. Проте навіть якщо особисто звертаєшся в Управління за землями іншого цільового призначення, там, як правило, розводять руками та кажуть − шукай землі сам, а вже тоді вони ухвалюють рішення та надають погодження чи відмову. Виникає логічне запитання: як ветеран самостійно може знайти землю?
У таких ситуаціях дуже добре спрацьовували різні ветеранські спілки та громадські об’єднання, котрі мали кваліфікованих юристів та добре підготовлених людей у земельній сфері. На Львівщині, до прикладу, такими були і є Всеукраїнська громадська організація «Закінчимо війну», ГО «Львівська обласна спілка АТО та сімей загиблих», «Спілка Учасників Бойових Дій в АТО/ООС Добровольців та волонтерів «Побратими Об’єднані» тощо. Завдяки їм, згідно з інформацією Головного Управління Держгеокадастру у Львівській області, лише у 2020 році до Держгеокадастру звернувся 3671 учасник бойових дій з числа учасників АТО/ООС. З них 2279 отримали земельний наділ, решті – майже півтори тисячі – відмовили.
– Уже цього року такий розподіл повинен змінитися і практично усі земельні резерви повинні повністю перейти до територіальних громад, так би мовити, має запрацювати відкритий ринок землі, − твердить координатор львівської ГО «Закінчимо війну». – Проте всі ті вільні земельні ділянки, котрі були уже роздані, а в кадастровій карті України мало хто розуміється і віднайти вільний клаптик не кожен зуміє. А ще потрібно правильно підготувати та оформити документи. Саме десь на цьому етапі бажання отримати належну земельну ділянку в учасника АТО/ООС відпадає. Цим досить добре користуються окремі підприємства та бізнесмени, котрі планують отримати землю у потрібному місці. Використовуючи своїх фахівців та юристів, організації домовляються з місцевої владою та, власне, самими атовцями, щоб сільська чи міська влада виділила учасникам кілька наділів, а потім підприємство їх скуповує практично за копійки. У цьому випадку українським захисникам нікуди діватись, адже, як їх переконують ті ж ділки: краще синиця в руках, аніж журавель у небі.
В Україні чимало організацій, котрі допомагають учасникам бойових дій
– З учасниками та добровольцями АТО я працюю практично з самого початку війни, − розповідає Ростислав Ковалишин. – Уже тоді я відстоював права ветеранів Афганістану, учасників бойових дій при контингентах ООН, репресованих ветеранів УПА та учасників ліквідації на Чорнобильській АЕС. Так, було важко боротись з можновладцями, проте ми судились і добивались того, аби захисник держави, накази якої він отримує, мав достойний соціальний пакет.
Ростислав стверджує, що найбільш болючим завжди було питання соціального захисту учасників бойових дій, зокрема, і отримання земельної ділянки, на яку має право кожен, навіть не як пільговик, а громадянин України.
– Спрощений механізм отримання землі почався, як я говорив, у 2014−15 роках, − пригадує Ростислав. – Тоді на патріотичній піднесеній хвилі державні чиновники не те, що йшли назустріч військовим та добровольцям, а й самі допомагали в оформленні документів та шукали вільну землю.
У період з 2014 року організація «Закінчимо війну», в якій працює Ростислав на громадських засадах, допомогла отримати земельні ділянки понад трьом тисячам громадян пільгових категорій. І продовжує надавати допомогу ветеранам.
– З 2014-го я був активістом та на волонтерських засадах, допомагав добровольцям батальйону «Айдар», − пригадує Ростислав. – Відтоді й до сьогодні ми разом з Михайлом Струтинським та іншими побратимами, котрі воювали у складі цього та інших підрозділів, намагаємося допомагати учасникам бойових дій. Адже вони нині, я вважаю, не мають юридичної кваліфікованої допомоги від держави. Тим паче, що скоро очікуємо на зміни в Земельному кодексі України.
Спільно з іншими рухами та організаціями львівський осередок «Закінчимо війну» створює та розробляє програми для соціальної реабілітації ветеранів, програми активного відпочинку воїнів, засновують житлово-будівельні, гаражні та сільськогосподарські кооперативи учасників бойових дій, відстоюють їхні права в судах різних інстанцій.
Фото з архіву Ростислава Ковалишина
