Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Влучні кулею і словом. Гострі на багнет і дотеп. Воїни, які закладали основи новітнього українського війська, ще на початку минулого століття славились у всьому світі не лише бойовою майстерністю, але й умінням неперевершено жартувати над собою, над політичною ситуацією, в якій опинилась Україна в часи Першої світової війни, а над російськими загарбниками – і поготів.
Сьогодні ми мало знаємо про те, що українські Січові стрільці створили образи, які потім було вкрадено та використано і в російській пропаганді. Щоправда, вже міфологізовані, спотворені та «перефарбовані» у червоно-зоряний колір. Однак, на відміну від радянських вигадок, наші герої були справжніми людьми, які жили, воювали й могли добряче, кажучи сучасною мовою, «протролити» своїх колег та недругів. Один із них – славний сотник УСС Іван Цяпка-Скоропад. Людина-воїн, патріот і невтомний жартівник. Він присвятив своє життя нашій державі та її незалежності, за що його і стратили кремлівські кати в холодних застінках карально-терористичних органів комуністів. А частинку його образу, немов насміхаючись, тодішній рупор кремлівської пропаганди Твардовський «позичить» для створення радянсько-міфічного героя «Васілія Тьоркіна». Проте гумор народу, як і його душу, неможливо знищити!
Саме сьогодні львівський історик Василь Кметь ознайомить нас із анекдотами та жартами, що побутували серед українських бійців сто років тому. І більшість з них не втратили актуальності та дотепності й досі. Отже, запрошуємо вас до перегляду наступного відеоекскурсу в невідому історію Збройних Сил України.
P.S. У відео використані унікальні знімки та видання тих часів, що ексклюзивно для наших читачів надала Наукова бібліотека ЛНУ імені Івана Франка.
