Нове середовище, незнайомий розпорядок, десятки запитань про службу, документи, здоров’я, фінанси чи родину — усе це може створювати додаткову напругу…
Про це йдеться в авторській колонці міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби для LeFigaro.Про це повідомляє Укрінформ.
− Французький президент має достатньо лідерських якостей та політичної ваги, аби дати новий поштовх для відновлення мирного процесу, переконати російського президента сісти за стіл переговорів у «нормандському форматі» та спробувати врешті знайти шлях до справедливого і тривкого миру. Нині слушний час для того, щоб поновити ці зусилля, − наголошує Кулеба.
Він нагадав, що війна на сході України тягнеться вже понад сім років. Завдяки прагненню України до миру та за ефективного сприяння Франції та Німеччини вдалося досягти певних конструктивних зрушень: звільнення полонених, певні гуманітарні покращення, зокрема, відновлення мосту у Станиці Луганській, розведення сил у деяких районах та посилення режиму припинення вогню минулого року. На жаль, незважаючи на грандіозні дипломатичні зусилля України, Франції та Німеччини для досягнення миру, жодного сталого вирішення так і не було досягнуто.
На останньому саміті «нормандськоїчетвірки» у грудні 2019 року в Парижі президент Франції Еммануель Макрон назвав цю війну «відкритою раною в центрі європейського континенту» і підкреслив, що стабільність та відновлення архітектури безпеки в Європі можливі лише за умови завершення війни на сході України.
− Більш-менш зрозуміло, як ця війна має завершитися. Справжнє питання – коли це відбудеться. Волі української сторони не бракує, достатньо її і в наших французьких та німецьких партнерів як посередників у мирному врегулюванні. Але з російськоїсторони є явне небажання діяти, − зазначає український очільник зовнішньополітичного відомства.
− Замість того, щоб покласти край цій жахливій війні,− каже Кулеба. − Володимир Путін продовжує дотримуватися стратегії «почекаємо і подивимося». Його розрахунок цілком очевидний: чекати, доки не з’явиться новий президент Франції, новий президент України, новий канцлер Німеччини чи новий президент США.
− Він просто вичікує, аби знайти слабке місце і вирішити конфлікт мовою ультиматумів, а не компромісів. Водночас попередні сім років засвідчили: ця стратегія безуспішна. За цей час обрано нового президента Франції, нового президента України, двох нових американських президентів, і після завершення мандату Ангели Меркель Володимир Путін залишиться останнім засновником «нормандського формату». А ситуація досі у глухому куті, шкодить Україні та Європі й не несе нічого доброго, власне, самій Росії, − вважає Кулеба.
Тому нині, на його думку, слушний час спробувати дати новий поштовх мирному процесу. Як і у 2019 році, Франція може знову взяти на себе провідну роль для перезавантаження «нормандського формату».
