Серед причин популярності бригади серед військовослужбовців — довіра до командира частини Кирила Вереса, високі результати на полі бою та позитивні…
У межах весняного призову на Чернігівщині планують направити до війська 487 громадян — юнаків віком від 18 до 27 років.
У чому новизна
Під час призовної кампанії представники Чернігівського обласного ТЦК та соцпідтримки акцентують на ретельному вивченні ділових, морально-психологічних і фізичних якостей призовників. Водночас велике значення має стан здоров’я, освіта та спеціальна підготовка юнаків.
— Цього року маємо новацію у Збройних Силах України — призовників направлятимуть не в навчальні центри, як раніше, а відразу у військові частини. І вже звідти після додаткового їх вивчення хлопців відправлять у навчальні центри для опанування військовими спеціальностями, — зазначив заступник військкома Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соцпідтримки підполковник Вадим Лільчицький.
Таке рішення обґрунтовано тим, аби кожен командир від нижчої до вищої ланки знав і вивчив підлеглих, які проходитимуть військову службу під його керівництвом.
Скільки доведеться платити за недбалість та хто має право
на відстрочку
Варто нагадати, що нині в Україні визначена адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення правил військового обліку та неприбуття без поважних причин для відправлення у війська.
За порушення правил військового обліку та неявку за викликом до територіального центру комплектування та соцпідтримки без поважних причин передбачено накладання адмінштрафу розміром від 85 до 119 гривень, а в разі вчинення повторно такого порушення упродовж року — від 170 до 255 гривень.
А у разі неявки призовника без поважних причин для відправлення у військову частину згідно з повісткою настає покарання у вигляді обмеженням волі на строк до 3 років.
Водночас статтею 17 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» визначено право строковиків на відстрочку від призову. Такими причинами є сімейні обставини, стан здоров’я, здобуття освіти та продовження професійної діяльності. Серед основних сімейних обставин: наявність непрацездатних батьків, неповнолітніх рідних братів і сестер, дитини до трьох років, дитини з інвалідністю, двох і більше дітей, вагітної дружини тощо.
Грошові виплати та соціальні стандарти
Кожен призовник може розраховувати на певні соціальні гарантії від держави. Так, під час призову їм виплачують грошову допомогу розміром два прожиткові мінімуми, що нині становить 4540 гривень і щомісячні кошти розміром 350–700 гривень (залежно від військового звання й посади) на додаткові особисті потреби. Під час звільнення у запас передбачена вихідна грошова допомога розміром вісім посадових окладів (2800–5600 гривень, залежно від військового звання й посади) і 12 окладів (4200–8400 гривень для військовослужбовців з-поміж дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування).
Також строковики можуть отримати відпустку (10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця її проведення й назад), а час проходження строкової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому за ними зберігають робоче місце й середній заробіток за умови офіційного працевлаштування до призову.
Після звільнення у запас (упродовж місяця з дня взяття на військовий облік за місцем проживання) кожному строковику виплачують матеріальну допомогу в розмірі середньої зарплати на день призову, але не менше ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 1 січня календарного року, наразі це 2270 гривень.
Осіб, призваних у період навчання у закладах передвищої або вищої освіти, після звільнення зараховують для продовження навчання до того закладу освіти, де вони навчалися до призову, незалежно від форми навчання.
Усі військовослужбовці строкової військової служби мають право на безоплатний проїзд усіма видами транспорту загального користування, зокрема міського, приміського та міжміського сполучення (крім таксі).
Для членів сімей військовослужбовців строкової служби встановлено переважне право як під час прийняття на роботу, так і на залишення на підприємстві у разі скорочення чисельності або штату працівників.
Фото Вадима Трахтенберга
