Не один десяток років учасник бойових дій Олександр навчає молодь технікам ведення бою, які раніше замовчувалися або просто були забуті усіма спортивними федераціями та асоціаціями. У чому секрет успіху його тренувань?
― Коли у 80-х роках вихолощення бойових мистецтв досягло критичного рівня, рішення було на поверхні ― відновити забуті техніки й повністю відмовитися від ефектних, але не ефективних технік, а отже, домогтися автоматичного і моментального «перемикання» з похідного в бойове положення, тобто досягти психологічної саморегуляції, ― пригадує Олександр.
Варто зазначити, що охочих опанувати це бойове мистецтво виявилося досить багато. А багато хто просто не уявляв, що у спортзалі їм доведеться викладатися не на 100%, а на всі 1000%. Крім того, в процесі навчання була потрібна максимальна вибухова кардіоскладова і ще більш максимальна психоемоційна витримка. Тож усі, схильні до психопатії, істерик і неконтрольованих змін настрою, відсівалися протягом 1‒2 місяців, а схильні до садизму і такі, як «я у мами або дружини один», ― ще раніше. Ті ж, хто долав перші сходинки, отримував так званий «пряник» ― частину знань, які не викладалися раніше в жодній спортивній секції. Тоді й з’являвся стимул працювати далі, а ще розуміння того, що ти стаєш зброєю, а застосовувати її, як відомо, без наслідків не можна.
― Потім тренування стають схожі на прикладні науки ― біомеханіку, біохімію, анатомію, фізику, геометрію тощо. Вибірково придушуються цивілізаційні мутації, привнесені в нашу генетику за останні 10 тисяч років. Також дають гарний результат у бою з переважаючим як за чисельністю, так і за озброєнням, противником, прикладна йога та постановка дихання. А витримка дозволяє не помилитися з вибором дистанції і часом початку штурмової атаки, ― ділиться секретами теорії тренер.
За словами Олександра, техніку ведення бою та володіння зброєю опановують у середньому за півтора року. А потім, залежно від анатомічних, нейросигнальних і психофізичних особливостей, мінімізуються і доводяться до абсолютних рефлексів.
Свого часу чоловік мав змогу не лише використовувати свої знання, а й ділитися ними з побратимами, коли у 2015 році пішов служити за контрактом до морської піхоти. І це у свої 55! До слова, Олександр ― фахівець спец мінування ― радіомінер.
Незважаючи на те, що до цивільного життя воїн повернувся з травмою, тренувати молодь він не облишив, навпаки, із ще більшим завзяттям повернувся до занять.
― Що цікаво, наші ветерани, які приходять до мене на заняття, відсіюються в перші 1‒3 місяці, а з 252 морпіхів до тренувань виявилися готові тільки 4 особи. Водночас волонтери, які пишуть програми для БПЛА, артилерії, сигналізації і керованого мінування, тренуються роками, ― зазначає спортсмен.
Про тонкощі підготовки він може говорити багато, але, як-то кажуть, краще один раз побачити, а ще краще відчути. До слова, всі тренування відбуваються після виснажливих навантажень, так би мовити, на автопілоті. Це є один із способів викорінення жалю до себе і до противника. А взагалі, чоловік переконаний, що було б добре, якби в побутових і вуличних конфліктах рівень агресії обмежувався лише спортивними єдиноборствами.
Отже, усі охочі мають змогу випробувати себе як фізично, так і психологічно під час занять з Олександром у Миколаєві на базі одного з клубів фізкультурно-оздоровчого комплексу.
