Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
У Міжнародному центрі миротворчості та безпеки триває польовий вишкіл курсантів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Поряд з піхотинцями, артилеристами, фахівцями морально-психологічного забезпечення інтенсивно вдосконалюють практичні навички і майбутні офіцери інженерних військ.
За словами начальника факультету підготовки спеціалістів бойового (оперативного) забезпечення Національної академії полковника Ігоря Горчинського, понад 300 курсантів усіх п’яти курсів перебувають на польовому виході і відпрацьовують практично ті теоретичні знання, які здобули в пункті постійної дислокації.
Найбільша увага прикута до випускників. Вони обладнували понтонно-мостову переправу в особливих умовах, коли поверхня водойми скута кригою. Попри прихід весни, водойми на теренах Міжнародного центру миротворчості та безпеки все ще вкриті льодом. Тож, цьогорічні випускники мали хорошу нагоду практикуватися в наведенні понтонної переправи в умовах зимового льодоставу. До слова, і сама погода того дня була більше зимовою, ніж весняною: температура повітря вдень + 2–3°С, подекуди лежить сніг.
— Особливістю цього заняття є те, що мостову переправу обладнують в умовах, коли водна перешкода вкрита льодом. А тут є певна специфіка! За таких умов військові інженери спочатку мають проробити пойму — тобто прохід у льодовому покритті під розмір мостової стрічки. Її роблять як механічним способом, так і вибуховим. Якщо механічним, то за допомогою шансового інструменту, бензопил, транспортних засобів, зокрема ПТС-2, — розповів начальник кафедри інженерних спеціальних дисциплін полковник Андрій Каршень.
На практичному занятті курсанти мали самостійно визначити, у який спосіб їм краще зробити пойму, виходячи зі стану льодового покриття і наявних засобів. Для цього провели розвідку району, виміряли товщину льоду. Того дня крижаний прокрив водойми сягав десяти сантиметрів. Робити пойму вирішили механічно. А коли в суцільній кризі нарешті з’явилася необхідна ділянка чистої води, почали скидати понтони й наводити переправу.
— На цьому занятті курсанти відточують навички обладнання понтонно-мостових переправ вантажопідйомністю 60 і 20 тонн. Крім того, отримують досвід збору мостових переправ, організації комендантської служби, а після виконання бойового завдання — збору мостових засобів і вибуття в район зосередження, — додав полковник Андрій Каршень.
Спостерігаючи за роботою курсантів у крижаній воді, у самого наче мороз шкірою «пробігає». Не надто хочеться опинитися на їхньому місці.
— На вулиці холодно, мокро, на воді стоїть лід, але маємо виконати свою роботу, впоратись із поставленим завданням. Це наш останній польовий вихід, і ми намагаємось максимально додати знань та навичок. Офіцер повинен бути зразком для підлеглих. Має знати, розуміти й уміти показати особовому складу все, що вимагатиме. Тим більше, що ця тема надзвичайно актуальна. Ці понтонні мости широко застосовують у районі операції Об’єднаних сил. За допомогою викладачів у нас все виходить, — зазначив сержант Віктор Осіпов.
За словами полковника Ігоря Горчинського, курсанти-випускники нещодавно повернулися з військового стажування.
— У військах вони побачили прогалини у своїх знаннях і навичках. І тепер у них є хороша нагода звернутися до викладачів по допомогу, за роз’ясненнями. Цьому слугує і ця практична польова фаза. Буде ще один блок теоретичних занять. Час є. Загалом, курсанти демонструють непогані навички, вкладаються в нормативи, і найголовніше — бажають вчитися й опанувати фах, — зазначив полковник Ігор Горчинський.
