Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
У Міжнародному центрі миротворчості та безпеки триває польовий вишкіл курсантів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Поряд з піхотинцями, артилеристами, фахівцями морально-психологічного забезпечення інтенсивно вдосконалюють практичні навички і майбутні офіцери інженерних військ.
За словами начальника факультету підготовки спеціалістів бойового (оперативного) забезпечення Національної академії полковника Ігоря Горчинського, понад 300 курсантів усіх п’яти курсів перебувають на польовому виході і відпрацьовують практично ті теоретичні знання, які здобули в пункті постійної дислокації.
Найбільша увага прикута до випускників. Вони обладнували понтонно-мостову переправу в особливих умовах, коли поверхня водойми скута кригою. Попри прихід весни, водойми на теренах Міжнародного центру миротворчості та безпеки все ще вкриті льодом. Тож, цьогорічні випускники мали хорошу нагоду практикуватися в наведенні понтонної переправи в умовах зимового льодоставу. До слова, і сама погода того дня була більше зимовою, ніж весняною: температура повітря вдень + 2–3°С, подекуди лежить сніг.
— Особливістю цього заняття є те, що мостову переправу обладнують в умовах, коли водна перешкода вкрита льодом. А тут є певна специфіка! За таких умов військові інженери спочатку мають проробити пойму — тобто прохід у льодовому покритті під розмір мостової стрічки. Її роблять як механічним способом, так і вибуховим. Якщо механічним, то за допомогою шансового інструменту, бензопил, транспортних засобів, зокрема ПТС-2, — розповів начальник кафедри інженерних спеціальних дисциплін полковник Андрій Каршень.
На практичному занятті курсанти мали самостійно визначити, у який спосіб їм краще зробити пойму, виходячи зі стану льодового покриття і наявних засобів. Для цього провели розвідку району, виміряли товщину льоду. Того дня крижаний прокрив водойми сягав десяти сантиметрів. Робити пойму вирішили механічно. А коли в суцільній кризі нарешті з’явилася необхідна ділянка чистої води, почали скидати понтони й наводити переправу.
— На цьому занятті курсанти відточують навички обладнання понтонно-мостових переправ вантажопідйомністю 60 і 20 тонн. Крім того, отримують досвід збору мостових переправ, організації комендантської служби, а після виконання бойового завдання — збору мостових засобів і вибуття в район зосередження, — додав полковник Андрій Каршень.
Спостерігаючи за роботою курсантів у крижаній воді, у самого наче мороз шкірою «пробігає». Не надто хочеться опинитися на їхньому місці.
— На вулиці холодно, мокро, на воді стоїть лід, але маємо виконати свою роботу, впоратись із поставленим завданням. Це наш останній польовий вихід, і ми намагаємось максимально додати знань та навичок. Офіцер повинен бути зразком для підлеглих. Має знати, розуміти й уміти показати особовому складу все, що вимагатиме. Тим більше, що ця тема надзвичайно актуальна. Ці понтонні мости широко застосовують у районі операції Об’єднаних сил. За допомогою викладачів у нас все виходить, — зазначив сержант Віктор Осіпов.
За словами полковника Ігоря Горчинського, курсанти-випускники нещодавно повернулися з військового стажування.
— У військах вони побачили прогалини у своїх знаннях і навичках. І тепер у них є хороша нагода звернутися до викладачів по допомогу, за роз’ясненнями. Цьому слугує і ця практична польова фаза. Буде ще один блок теоретичних занять. Час є. Загалом, курсанти демонструють непогані навички, вкладаються в нормативи, і найголовніше — бажають вчитися й опанувати фах, — зазначив полковник Ігор Горчинський.
Пілоти FPV-дронів 117-ї бригади територіальної оборони вмілими влучаннями позбавляють російських штурмовиків засобів захисту та форми.
Оператори батальйону безпілотних систем Signum 59-ї штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка виклали добірку різанини російських штурмовиків.
Мінометники прикордонної комендатури швидкого реагування 5-го прикордонного загону після нанесення вогневого ураження по ворогу знайшли час для гастрономії.
Пілоти бригади «Хижак» при Департаменті патрульної поліції вполювали російський НРК з північокорейським озброєнням.
Лише у травні було встановлено 211 кілометрів антидронового захисту логістичних маршрутів та відновлено майже 38 кілометрів пошкоджених ділянок.
Наші пілоти регулярно літають до Бахмута, де ворог накопичує свою техніку, оскільки до сих пір вважав місто своїм надійним тилом.
Такелажник, військовослужбовець
від 21000 до 60000 грн
Вся Україна
43-тя окрема артилерійська бригада ім. Тараса Трясила
Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…