Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Скло, пластик чи життя? Що оберете Ви?
Питання, зважаючи на епідеміологічну ситуацію в нашій державі, не таке і риторичне. Військові добре знають, що загиблих, як правило, транспортують у пластикових мішках, а загиблих від особливо небезпечних вірусів ― у спеціалізованих скляних контейнерах. Дискусії на тему боротьби з COVID-19, необхідності вакцинування від вірусу й збереження власного здоров’я вже давно вийшли за межі владних кабінетів і стали предметом всенародного обговорення. АрміяInform робить все, щоб якомога об’єктивніше та оперативніше інформувати про це наших читачів. Тож, пропонуємо розгорнуте інтерв’ю, яке дала нашому виданню докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, радниця Міністра охорони здоров’я України з біобезпеки Наталія Виноград.
Вакцинація віддавна входила до трьох основних варіантів біологічного захисту
― Наталіє Олексіївно, минув рік життя у боротьбі з COVID-19, і знову вже третя хвиля так званого «локдауну»… Чи потрібно нам вакцинуватись у такий ситуації?
― Вакцинація віддавна входила до трьох основних варіантів біологічного захисту, більше їх просто не існує. І в комплексі з правильно організованим епіднаглядом ― це єдиний спосіб зупинити поширення тих чи інших збудників серед населення, зменшити втрати на популяційному рівні, простіше кажучи, життя людей, зменшити тягар нештатної ситуації в цілому на території.
― Ви говорите про захворювання і боротьбу з ним, можна сказати, військовою мовою… Проте нині бачимо низку інформаційних акцій, скерованих на масову відмову від вакцинації.
― Як на мене, це теж війна. Така сама, як на сході нашої держави. Там стріляють і вбивають співвітчизників кулями та снарядами, а це ― інформаційна війна, яка може дати куди більші наслідки. Бо снайпер, як правило, вбиває одну людину одним пострілом. А тут можуть втратити життя багато людей водночас. І це трапиться за умови, якщо вони сприймуть неправдиву інформацію. Як на мене, це розраховано саме на зниження потенціалу держави. Однозначно, це так. І ця політика ведеться не перший рік і почалась вона не з COVID-19.
Вакциною подолали таку світову загрозу, як віспа
― То, на вашу думку, вакцинуватись варто?
― А що є щось інше, що може захистити нас? Немає! Конкретно на рівні людини ― немає. Та ми вакциною подолали таку світову загрозу, як віспа ― захворювання, що забирало мільйони життів. Якби не вакцина, то людство так би і не вийшло з тієї ситуації, і нині ніхто б не казав ― «на планеті не існує натуральної віспи»…
― А може, вакцину від COVID-19 замінити якимось іншим щепленням, скажімо, від грипу чи правця?
― Усі вакцини дуже специфічні. І тому під кожне захворювання виготовлюють свою вакцину. Ми б не вижили як люди на нашій планеті, якби не навчились захищатися від збудників хвороб. І саме вакцина є засобом від якогось дуже конкретного збудника, не перекриваючи якогось іншого. Але від того, що ми хотіли, ми захистились. Нині такий високий рівень розвитку науки, що навіть деякі «важкі» вакцини, що могли дати серйозні наслідки для організму, доопрацьовано і вони тепер «легші». І давайте зважимо ризики й переваги: що буде, якщо ми втратимо захист, але будемо заражені? Ніхто не знає. Хтось перехворіє в легкій формі, інший ― попрощається з життям. А що буде, якщо вакцинуємось? Так, може бути почервоніння, десь трішки поболить голова, а десь підскочить температура. Але після того ти вільний від тієї біди і захищений. То ми хочемо жити чи ні? Хочемо принести біду в дім? Це відповідальність наша перед іншими людьми й насамперед перед найближчими для нас.
«Журналісти: об’єктивно висвітлюйте питання вакцинації!»
― Однак у ЗМІ поширюють свідчення людей, які розповідають про дискомфорт після вакцинації від COVID-19. Що можете сказати на це як спеціаліст вищого класу?
― Давайте дивитись об’єктивно на механізм роботи вакцини під час щеплення. Вакцина ― це, перш за все, чужорідна нашому організмові субстанція. Коли її вводимо, організм опирається, виникає закономірна фізіологічна реакція. Це може бути підвищення температури, почервоніння від уколу на ділянці шкіри, якесь загальне нездужання, біль у м’язах і суглобах. Та все це відбувається упродовж досить короткого часу ― не більше одного-двох днів. І все. Після цього ми захищені. Мене найбільше травмує, коли в людей, скажімо, в одного на сто тисяч чи в кількох на мільйон, при вакцинації від COVID-19 виникають реакції чи якісь ускладнення, і про цей випадок багато пишуть у пресі. Але водночас журналісти забувають написати, що ми захистили сотні тисяч людей, провівши заходи з імунізації. І ці люди вже не захворіють або не помруть. І для них не потрібно шпиталізації чи складної реабілітації після одужання. Їм не потрібно буде чорного пластикового мішка. Розумієте? Тобто, шановні журналісти, будьте чесними у таких випадках. Пишіть і негатив, і позитив. То скількох ми захистили? Давайте рахувати!
― Багато сумнівів у пересічних людей викликає швидкість, із якою виготовлена вакцина від COVID-19.
― Тут відповідь проста ― ми навчилися реагувати на виклики. Останню вакцину, яку виготовляли швидко і в кризових умовах, була вакцина від лихоманки Ебола. На її створення пішло п’ять років. Перед тим робили вакцину проти Гепатиту «В», на роботу пішло вісімнадцять років. А на виготовлення першої вакцини проти натуральної віспи пішло майже двісті років! Від двісті років і майже до року. Це завдяки прогресу медицини. Ми зрозуміли, що в нас є багато «несподіванок» планетарного масштабу. Вони можуть швидко прийти і так само швидко вбити багато людей. Вдумайтесь! Щороку виникає два-три нових збудника, і частина з них ― з високим епідемічним потенціалом, що може викликати пандемію. Тому в нас просто немає часу на роздуми! Потрібно щось негайно робити.
Карантин без вакцинації не панацея
― Тобто? Що в наших силах?
― За історію свого існування людство навчилося робити лише три заходи подолання подібних загроз ― це карантин, обсервація і вакцинація. І нічого іншого. І що ми бачимо нині роблять провідні медики розвинутих країн у боротьбі з COVID-19? Карантин, обсервація і вакцинація.
― То може замість уколу все ж таки карантин?
― Ми можемо всі сісти в глибокий карантин. Можемо зайти в обсервацію на 14 днів. Але потім нам потрібно вийти звідти. І що далі? Заражатись? Так, ми це зробили, але просто ще кілька місяців тому в нас не було вакцин. Але тепер вони є! Однак з’явилась тенденція: коли людям пропонується захист, вони добровільно від нього відмовляються, провадять дискусії щодо доцільності щеплення. Та невже життя людини не вартує того, щоб врятувати його всіма доступними шляхами! Отож, намагайтесь бути виваженими і мудрими. Отримуйте інформацію для роздумів лише з компетентних джерел і головне пам’ятайте ― життя в нас одне! А здоров’я краще зберегти, ніж витрачати потім шалені кошти та час на реабілітацію! Будьте здорові й виважені!
― Дякую за розмову і ґрунтовні відповіді на актуальні питання сьогодення!
