Саме офіцери планують операції, приймають рішення в критичних ситуаціях, відповідають за особовий склад і ведуть підрозділи до виконання бойових завдань. Саме таких офіцерів готує…
Прокремлівські ЗМІ концептуально працюють як «трибуни». Їх характеристики: спілкування зверху вниз, лояльність до ієрархії й лише два типи висловлювання ― похвала чи осуд. Замість крапки в кінці ― знак оклику.
«Якщо ми виробляємо фейки, то цим займаються… усі»
Візьмемо приклад цього тижня. Якщо журналісти-розслідувачі, такі як Bellingcat, озвучують незручні теми (йдеться про зйомку ними фільму про Вагнергейт), кремлівський агітпроп аж ніяк не зосереджуватиметься на самому дослідженні, а на випередження нападає на сам колектив, зображуючи його як фабрику фальшивок: «Автори підробки (Bellingcat) про збиття «Боїнга» на Донбасі, хімічну атаку в Сирійській Гуті, отруєння Скрипалів і Навального ніколи не заважали наблизитися до істини. Не можна серйозно говорити про ці вигадки, оскільки вони компрометують сферу журналістських розслідувань». Як відомо, РФ давно і масштабно використовує власну фабрику ботів. Вочевидь кремлівські пропагандисти не встигли зціпити зубами язика і вкотре оконфузилися: «якщо ми виробляємо фейки, то цим займаються… усі».
Насправді Bellingcat ― незалежний міжнародний колектив дослідників, слідчих і громадських журналістів, створений у 2014-му за допомогою приватних пожертв, отриманих через платформу краудфандингу Kickstarter. Половина фінансування Bellingcat надходить за рахунок грантів та пожертв, а інша ― від проведення семінарів, що навчають мистецтву розслідувань з використанням відкритих даних. Отже, модель фінансування Bellingcat звільняє цю платформу від клієнтів, яким потрібно догоджати, чого ніяк не скажеш про російські ЗМІ, які щедро субсидує режим Путіна.
Кремль не терпить жодних заяв, які не відповідають його політичному курсу. Тому нещодавно оприлюднену владою України стратегію з відновлення законного контролю над Кримом офіційна Москва назвала не інакше як провокацією шляхом «підбурювання західних кураторів». Кремлівський агітпроп сотнями голосів заспівав про… небезпеку для українців: «Для того, щоб оцінити рівень небезпеки, в якому опиниться народ України під час реалізації цього шаленого курсу, вам просто потрібно прочитати російську Конституцію, нашу військову доктрину та заяви керівництва нашої країни про долю української державності внаслідок посягань на територіальну цілісність Росії та життя наших співвітчизників».
Визнання Путіна: «російські солдати допомагали кримчанам волевиявитися»
Ницість російських пропагандистів неперевершена: Москва недвозначно загрожує Україні втратою державності «внаслідок посягань на територіальну цілісність Росії», попри те, що сама РФ порушила територіальну цілісність нашої держави… Режиму Путіна так само байдуже до того, що жоден міжнародний орган не визнає так званий референдум у Криму. Генасамблея ООН ухвалила резолюцію під назвою «Територіальна цілісність України», зазначивши, що російський референдум у Криму недійсний і не може бути основою будь-якої зміни статусу півострова.
Власне, сам Володимир Путін 17 квітня 2015 року визнав, що «наші солдати були розміщені в Криму, щоб допомогти жителям висловити свою думку». Він (з гордістю) визнав: план анексії Криму задіяний за кілька тижнів до так званого референдуму.
Євросоюз не визнає і продовжує рішуче засуджувати вчинене РФ порушення міжнародного права, яке залишається викликом для міжнародного порядку. У відповідь на незаконну анексію Криму ЄС увів обмежувальні заходи проти Росії. У червні 2020-го Європейська рада вирішила поновити санкції, запроваджені у відповідь на незаконну анексію Криму та Севастополя РФ до 23 червня 2021 року.
Опозиційний «токсикоз» кремлівської влади
Водночас у самій Росії не вщухає дезінформаційна кампанія щодо опозиційного політика Олексія Навального. Навіть попри те, що його запроторили за грати, режим продовжує бачити в ньому екзистенціальну загрозу. Попри все, він залишається реальним претендентом на зміну керівництва країною. Саме в цьому причина океану постійно поновлювальних дез проти Навального, що спрямовані на підрив факту отруєння владою РФ опозиційного лідера.
Страх Кремля перед змінами керує і багатьма дезінформаційними кампаніями щодо виборів, націленими на сусідні країни. Це зрозуміло, адже прокремлівські ЗМІ побоюються, що успішні вибори можуть надихнути й російський народ. Цього тижня, зокрема, відбулася інформаційна атака з метою підриву виборів Нікола Пашиняна у Вірменії. Кремлівські пропагандисти заявили, що його обрання є результатом… кольорової революції, підтриманої Заходом у 2018-му. Дивуватися годі, адже схожий російський сценарій ми спостерігали щодо України, Молдови й Білорусі.
