Технологічний розвиток людства нерозривно пов’язаний із розвитком оборонно-промислового комплексу. Саме останній швидко абсорбує технологічні ноу-хау і, що найважливіше, масштабує їх…
Відповідно до офіційних даних Державного бюро розслідувань протягом 2020 року та січня-лютого 2021 року, слідчі ДБР направили до суду понад 280 обвинувальних актів відносно військовослужбовців усіх силових структур, яким висунуто підозру за такими статтями Кримінального кодексу України:
- 28 військовослужбовцям за обвинуваченням у порушенні порядку підлеглості (ст.ст. 402-405 КК України);
- 42 військовослужбовцям за обвинуваченням у порушенні статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості (ст. 406 КК України);
- 72 військовослужбовцям за обвинуваченням у знищенні, пошкодженні або втраті військового майна (ст.ст. 411-413 КК України);
- 38 військовослужбовцям за обвинуваченням у викраденні, привласненні, вимаганні військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодінні ними шляхом шахрайства або зловживанні службовим становищем (ст. 410 КК України) з яких:
- 4 військовослужбовцям за обвинуваченням у заволодінні зброєю та боєприпасами;
- 14 військовослужбовцям за обвинуваченням у заволодінні шляхом зловживання службовим становищем;
- 30 військовослужбовцям за обвинуваченням у недбалому ставленні до служби (ст. 425 КК України);
- 22 військовослужбовцям за обвинуваченням у порушенні правил водіння або експлуатації машин (ст. 415 КК України);
- 18 військовослужбовцям за обвинуваченням у перевищенні службовою особою влади чи службових повноважень (ст. 426-1 КК України);
- 15 військовослужбовцям за обвинуваченням у порушенні правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення (ст. 414 КК України).
Незважаючи на те, що така кількість обвинувальних вирків направлена до суду відносно військовослужбовців, це не означає що вони є винуватими. Адже лише за вироком суду особа може вважатися винуватою, за умови, коли її вина буде доведена в установленому законом порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.
Нагадаємо, що принцип презумпції невинуватості, закріплений ст. 17 КПК України та Положенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є одним із найважливіших гарантій захисту прав та свобод громадян. Згідно з статтею 6 п.2 Конвенції зазначено, що: «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку», а всі сумніви у справі тлумачяться на користь обвинуваченого. При цьому ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом (ст. 17 ч.2 КПК України).
