Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Міф 1: «Краще перехворіти природним шляхом, ніж зробити щеплення».
Вакцинація — завжди найкращий варіант, оскільки вона або попереджає захворювання взагалі, або не допускає тяжкого перебігу хвороби й появи ускладнень внаслідок інфекційних хвороб. Якщо ваша дитина заразиться і перехворіє інфекційним захворюванням, у неї, певна річ, сформується імунітет проти цього захворювання. Однак інфекція може викликати ускладнення: параліч після поліомієліту, ураження серця при дифтерії, рак печінки через гепатит В, енцефаліт внаслідок кору. Ризик ускладнень після інфекційної хвороби набагато вищий, аніж ризик небажаних проявів після вакцинації.
Міф 2: «Вакцина може ослабити імунну систему».
Природне інфікування певними вірусами під час природного захворювання може ослабити імунну систему, опірність організму. Але вакцини діють по-іншому. Вони містять віруси, які відрізняються від вірусів, що викликають захворювання. Вакцинальні віруси самі настільки ослаблені, що не можуть ослабити імунну систему.
Міф 3: «При вакцинації перевантажується імунна система».
Вакцинація не може перевантажити імунну систему. Під час перенесення захворювання навантаження на імунітет у кількасот разів вище, ніж при вакцинації. Навіть якщо одночасно ввести вакцини проти 10 інфекційних захворювань, задіюється 0,1% імунної системи, тоді як при інфекційному захворюванні навантаження на імунну систему буде у кількасот разів вищим. Необхідно також пам’ятати, що наша імунна система пристосована до контактів із величезною кількістю мікроорганізмів. Наприклад, дитина в момент народження переходить від стерильних умов життя в організмі матері до існування у світі, населеному мікроорганізмами, контакт із багатьма з яких відбувається вже у перші години життя.
Міф 4: «Людина, прищеплена вакциною, може заразити оточуючих цим вірусом».
Для повністю або частково щеплених від вірусу це не несе жодного ризику. Для нещеплених взагалі ризик захворювання теоретично є, і він становить 1 випадок на 7–14 млн щеплень. Однак навіть такий ризик може бути зменшено за допомогою дотримання елементарних правил особистої гігієни (не забувайте: більшість інфекційних захворювань — хвороба брудних рук).
Через таку вкрай низьку ймовірність розвитку захворювання у контактних осіб у жодних заборонах і карантинах немає потреби. Подібні заходи не проводяться в жодній країні світу.
