Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
Український вчений опублікував близько 150 наукових праць, включно з десятьма монографіями, перекладеними й виданими в багатьох країнах світу. Ці праці стали класикою світової математичної науки.
Наум Ілліч Ахієзер народився 6 березня 1901 року в місті Черіков Могилевської губернії в родині земського лікаря. Закінчив класичну гімназію в Мстиславлі й вступив до Петербурзького університету. Через голод і Жовтневий переворот 1917 року перервав навчання і повернувся до Черікова, де викладав в одній з перших шкіл-комун, що відкрилися в Росії.
У Наума Ілліча було велике бажання продовжувати навчання, і він вступив до Київського університету, склав іспити за два роки, закінчив аспірантуру і почав там же викладати. Пізніше його запросили до Харкова, де він тривалий час викладав математику в двох найбільших харківських вишах – політехнічному інституті (ХПІ) та університеті (ХДУ).
Наум Ілліч багато років плідно працював в наявному тоді в Харкові інституті математики. Захистив докторську дисертацію, завідував кафедрою теорії функцій, згодом працював на ній на посаді професора до кінця життя – 1980 року.
Математичні досягнення вченого належать до теорії апроксимації, проблеми моментів, теорії диференціальних та інтегральних операторів. У його роботах гармонійно поєднувалися класичні методи теорії функцій комплексного змінного з сучасними методами функціонального аналізу. Це дало змогу вченому розв’язати низку складних проблем, серед яких: задача про поліном із декількома фіксованими коефіцієнтами, який найменш ухиляється від нуля на інтервалі; задача про поліном, який найменш ухиляється від нуля на системі інтервалів; задача про найкращу константу в теоремі Джексона; задача про вагову апроксимацію поліномами. Він запропонував ефективний метод розв’язання обернених задач спектрального аналізу для важливих класів спектральних щільностей. Пізніше цей метод мав чудові застосування, що дали змогу знайти в явному вигляді рішення низки нелінійних рівнянь математичної фізики.
Математик опублікував 150 наукових робіт, включаючи десять монографій, дев’ять з яких перекладені і видані в багатьох країнах світу. Популярність Наумові Ахієзеру принесли роботи з теорії функцій і математичної фізики. Наум Ахієзер був удостоєний однієї з вищих радянських математичних нагород – премії імені П.Л. Чебишева АН СРСР.
Академік Володимир Марченко так писав про Наума Ахієзера: «Математичні праці Наума Ілліча давно вже стали класикою. Закладені в них ідеї й методи успішно використовуються і в сучасних роботах. Численні майстерно написані монографії та підручники стали настільними книгами для фахівців. Вони переведені практично на всі іноземні мови і користуються великою популярністю у світі».
Саме Наум Ахієзер створив знамениту не тільки в Харкові, але і за його межами спеціалізовану фізико-математичну школу №27 (нині – Харківський фізико-математичний ліцей №27) і заочну юнацьку математичну школу при Харківському державному університеті. На згадку про вченого створено Фонд імені Н. І. Ахієзера, мета якого – підтримка молодих математиків (студентів, аспірантів, початківців-вчених).
«У житті Наум Ілліч був скромним, добрим і доброзичливим. Він завжди був готовий надати допомогу будь-якій людині, що звернулася до нього. Ці відмінні людські якості в поєднанні з найширшою науковою ерудицією і потужним науковим потенціалом здобули йому глибоку повагу і любов з-поміж великої кількості людей, хто мав щастя бути з ним знайомим», – зазначили в Харківському обласному комітеті «Дробицький Яр».
