Значна кількість бійців, які обрали для повернення батальйон безпілотних систем 34-ї окремої бригади морської піхоти «Борисфен» — наочне свідчення саме такого ставлення. Про…
Санітарний катер «Сокаль» Військово-Морських Сил Збройних Сил України ще називають «каретою» морської швидкої допомоги. Окрім того, що він, як і будь-який інший корабель, виконує конкретні завдання, катер має і свою специфіку. Насамперед — рятує людей, і для цього на борту є все необхідне обладнання. Екіпаж перебуває у постійній бойовій готовності до виконання поставлених завдань та, за потреби, за досить короткий період часу може вийти в море, аби надати невідкладну медичну допомогу. Звісно, все це вимагає від особового складу неабиякого професіоналізму. Витривалість теж дуже важлива, оскільки медик на катері працює в більш важких умовах, ніж колеги на суші. Але якщо ви думаєте, що таке до снаги лише чоловікам, то дуже помиляєтеся. І доказом тому є фельдшер санітарного катера старшина 2 статті Ганна Крешун. Вона точно знає, що робити, коли медична допомога необхідна у морі, і як її надати.
Ще декілька років тому Ганна не те що не планувала потрапити на корабель, а й про військо не задумувалася. Проте, як завжди, втрутився випадок.
— У мене було звичайне життя: я закінчила Котовське медичне училище, закохалась, одружилась, народила донечку. У декреті довго не затрималась і почала працювати медичною сестрою. Одного разу, коли з родиною приїхали відпочивати до Одеси, зустрілась однокурсницею, яка на той час виконувала обов’язки начальника медичної служби в одній із військових частин. Вона запропонувала мені жартома: «Давай-но до мене військовим медиком, маю вільну посаду!», — пригадує Ганна.
Того ж вечора вона обговорила це питання з родиною і вже вранці вирушила за відношенням. Почалися кардинальні зміни в житті. Аби Ганна могла здійснити свою мрію, її чоловік перевівся до іншої військової частини, щоб бути поруч та допомагати. Родина залишила свій дім у Липецькому, що в Подільському районі, і переїхала до Одеси.
— Мій шлях у війську почався в окремому батальйоні охорони й обслуговування на посаді спочатку санітара, потім санітарного інструктора. За 3 роки після закінчення контракту багато чого змінилося, і я вирішила спробувати себе в іншому напрямку, хоча і не знала, як це зробити. Коли у вересні 2019 року прийшла до Малиновського РВК здавати особову справу, то поцікавилася, які є вільні посади в інших частинах. Після довгого спілкування й безлічі телефонних дзвінків пролунало запитання: «Будеш медиком на санітарному катері?». Я одразу погодилась, хоча, якщо чесно, уявлення не мала, що являє собою служба на кораблі. Знала лише одне — це, безперечно, буде новий досвід, — розповідає Ганна.
Після співбесіди, тестування і підготовки протягом місяця в Навчальному центрі новий фельдшер піднялась на борт санітарного катера «Сокаль».
— Спочатку було некомфортно — все ж жінка на кораблі у нас досить рідкісне явище. Були різні погляди, розмови, але всі досить швидко звикли до моєї присутності. Це ще раз доводить, що ми готові змінюватися і давати оцінку, насамперед тому, який внесок ти зробила в роботу, наскільки професійно виконуєш своє завдання. І стать тут не має значення. Головне — усвідомити, що на борту замало бути медиком, треба стати частиною екіпажу. Остаточно відчула себе на своєму місті, коли ми вийшли в море. Це було щось неймовірне. Думаю, роман із цією стихією у мене надовго, — жартує фельдшер.
Наразі в Ганни чимало роботи, адже санітарний катер «Сокаль» з перших днів боротьби з пандемією готовий до ізоляції хворих на коронавірус.
— На щастя, поки що в нас не було таких випадків, проте ми маємо чіткий алгоритм приймання інфікованих на борт: спочатку буде проведено огляд хворого, здійснено забір необхідних зразків для аналізів, на основі даних яких ухвалюватимемо рішення про подальшу тактику лікування, госпіталізацію чи ізоляцію, — говорить медик.
Варто зазначити, що санітарний катер «Сокаль» у своєму проєкті розділений на медичну частину і частину, де перебуває екіпаж. Також на судні є два ізолятори, один з яких загальний, а інший для тяжких хворих. Він обладнаний душовими кабінами, операційною, де можна проводити лікувальні процедури. Катер забезпечено дезінфекційними засобами, а також усіма необхідними медикаментами для надання допомоги. Все устаткування, починаючи від хірургічних наборів і закінчуючи апаратом для легеневої реанімації, справне і підтримується в належному стані.
Ганна каже, що хоча часом буває важко, але вона не шкодує про своє рішення, адже головне — бути там, де ти насправді потрібен.
Тож якщо у когось досі виникає питання, чи можливо бути одночасно дружиною, мамою та військовою, то на прикладі Ганни можна сміливо стверджувати, що так. Ба більше, якщо не боятися руйнувати стереотипи і впевнено крокувати до своєї мети, то, можливо, вже незабаром жінки на кораблях національного флоту вже не будуть такою рідкістю.
