Але відкриті дані вже дозволяють відновити масштаб втрат, який Москва намагається приховати. Російська влада може не називати кількість загиблих у…
3 березня 1851-го у Києві народився автор праць з історії Лівобережної України XVII–XVIII століть, педагог, громадсько-культурний діяч Яків Шульгин. Він — співтворець культурного відродження України кінця XIX – початку XX століття. Його наукові розвідки не втратили своєї наукової цінності й донині…
Він нащадок давнього козацького роду з Полтавщини. Навчався у 2-й київській гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. Згодом став випускником історико-філологічного факультету Київського університету, де його викладачами були Володимир Антонович і Михайло Драгоманов.
З юних років Яків брав активну участь в українському національно-визвольному русі, ідеям якого був відданий до кінця життя. Співпрацював з драгоманівською громадою, у «Старій громаді», на яку пожертвував увесь свій спадок. Крім того, Яків Шульгин викладав у київській та одеській гімназіях. За національно-культурну діяльність у 1879 році його заарештували та заслали на 4 роки до Сибіру.
Після повернення із заслання він повернувся до викладацької діяльності, працював у часописі «Кієвская старіна», брав участь у роботі видавництва «Вік». Шульгин — дійсний член Наукового товариства імені Шевченка у Львові, член Історичного товариства Нестора Літописця та засновник і (перші роки) секретар Українського наукового товариства у Києві.
Яків Миколайович — автор праць з історії Лівобережної України XVII–XVIII століть. У Записках Наукового товариства імені Шевченка з’явилася його історична розвідка «Україна після 1654 року», яку він написав у 1899-му. На основі раніше невикористаних джерел він відтворив історію Коліївщини: «Очерк Колиивщины по неизданным и изданным документам 1768 и ближайших годов»; «Правду о Колиивщине польского историка Корзона»; «Павел Полуботок, полк черниговский» (1890), «Несколько слов о Правобережной Украине в половине XVIII в.» (1891) тощо.
Його син Володимир був студентським і громадським діячем. Загинув у бою під Крутами. Старший — Олександр — став членом Центральної Ради, генеральним секретарем міжнаціональних справ. У 1918 році був послом УНР у Болгарії. Згодом емігрував.
Помер Яків Миколайович 27 листопада 1911 року. Його поховали в Києві на Байковому кладовищі.
Український діяч зробив значний внесок у вивчення історії України XVII–XVIII століть. Він друкував свої праці переважно на сторінках «Кієвской старіни» та «Збірника Наукового товариства імені Тараса Шевченка». Його наукові розвідки не втратили наукової цінності й донині…
Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий разом із керівництвом Сухопутних військ відвідав 24-й окремий штурмовий полк «Айдар».
Кількість постраждалих унаслідок російських ударів по Запоріжжю збільшилася до 30 людей, серед травмованих — шестеро дітей.
Але відкриті дані вже дозволяють відновити масштаб втрат, який Москва намагається приховати. Російська влада може не називати кількість загиблих у…