Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Близько 20 змін нещодавно внесено до наказу Міноборони від 21 листопада 2017 року № 608, що визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил, а також військовозобов’язаних та резервістів. Про нововведення читачам АрміяInform розповів представник Головного управління Військової служби правопорядку ЗСУ Володимир Потапов.
— Загалом наказ осучаснено з урахуванням нещодавно ухвалених законів та нормативно-правових актів. Це дозволяє синхронізувати базу керівних документів та уникнути подвійного трактування. Автори проєкту наказу мали на меті вичерпно охопити питання, що належать до предмету його правового регулювання, — говорить Володимир Потапов.
Певним ноу-хау стало введення пункту про проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа в процесі службового розслідування. Таку процедуру можуть проводити лише за добровільною згодою суб’єкта дослідження. Порядок такої процедури регламентований в Міноборони ще у 2015 році. Проте лише нині інтегрований до Порядку проведення службового розслідування.
Також документ доповнено пунктами щодо проведення службового розслідування за фактами завданої державі матеріальної шкоди, збільшено перелік посадових осіб, які можуть призначати службові розслідування безпосередньо або доручати їх проведення (призначення), деталізовано порядок документального оформлення акту службового розслідування тощо.
Наказ чітко забороняє одночасне проведення кількох службових розслідувань за одним випадком вчинення правопорушення. А якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив нічого протиправного, може впродовж місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру або захищати свою позицію в суді.
