Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
Загрози з боку Росії щодо України проявляються у всіх сферах. Проте особливо гостро протистояння відчувається у секторі виробництва та ремонту озброєння та військової техніки. Аби завадити українським підприємствам ОПК в успішному просуванні на зовнішньому ринку ОВТ, росіяни не гребують відвертою брехнею.
Черговим приводом для дискредитації української сторони послужив втрачений Російською Федерацією контракт на ремонт вертольотів Мі-17В-5 для Республіки Афганістан. Його виграли українські учасники. У відповідь вертольотобудівний холдинг «Вертольоти Росії» одразу виступив із публічною заявою, що… «українські підприємства ризикують життям американських і афганських військових», адже, мовляв, Україна не має права на такий ремонт без участі й контролю розробника та виробника даного типу вертольотів – холдингу «Вертольоти Росії». Брехали, що «Мотор Січ» (м. Запоріжжя) й «Авіакон» (м. Конотоп) не володіють актуальною ремонтно-конструкторською документацією і запчастинами для ремонту вертольота Мі-17В-5. А наостанок навіть вдалися до погроз, що «проінформують усі зацікавлені російські та іноземні організації і відомства про внесення українських компаній в список авіаремонтних підприємств, які здійснюють нелегітимний ремонт вертолітної техніки російського виробництва». Тему підняла на щит потужна російська пропагандистська машина всередині Росії і за її межами, зокрема РІА «Новости», Russia Today та інші ЗМІ.
Насправді історія із закупівлею для Афганістану вертольотів бере свій початок у 2001 році. Саме тоді, розібралася в ситуації Служба зовнішньої розвідки України, уряд США в рамках реалізації пілотного проєкту за програмою «Міжнародні військові продажі» почав закуповувати для Національного повітряного корпусу Афганістану російські багатоцільові вертольоти Мі-17В-5. Обрали російські, а не американські чи якісь інші, бо афганські військові уже мали досвід їх експлуатації. Усього було закуплено понад 60 вертольотів.
Водночас постало питання технічного обслуговування цієї техніки. Чому не звернулися до російської сторони? У 2014 році США, після початку агресії РФ проти України, зупинили реалізацію цього проєкту через порушення Росією міжнародних норм. Крім цього, американський уряд почав запроваджувати низку санкцій проти Росії, насамперед стосовно підприємств військово-промислового комплексу. У такій ситуації питання, надавати чи не надавати росіянам можливість обслуговувати ці вертольоти, навіть не обговорювалося.
Однак російська сторона наполегливо повторювала, що «без участі й контролю розробника та виробника даного типу вертольотів» ніхто і нічого не може робити, тим більше Україна. Слідувала брехливій тактиці навіть попри міжнародну практику, яка свідчила про цілком протилежне. Так, у 2015 році Агентство НАТО із забезпечення та закупівель (NSPA) оголошувало подібний тендер із техобслуговування Мі-8 ВПС Афганістану. За умовами тендера, претендентами на контракт могли бути лише компанії, зареєстровані в країнах–членах Альянсу. Конкурс виграло одне зі словацьких підприємств.
Остаточну крапку російським звинуваченням у бік української сторони в очах міжнародної спільноти поставлено у вересні 2019 року, коли стратегічний радник США Дональд Вінтер вручив Міністрові оборони України сертифікати Сполучених Штатів, які дозволять підприємствам українського оборонно-промислового комплексу ремонтувати гелікоптери типу «Мі» для іноземних замовників.
Загалом спроб очорнити українські авіабудівні підприємства з боку РФ було чимало. Наприклад, у вересні 2020 року холдинг «Вертольоти Росії» звертався до ВПС Індії з листом, в якому стверджували, що лише вони є єдиним представником для проведення капітального ремонту і постачання запасних частин для гелікоптерів Мі-17В-5 та двигунів ВК-2500-03. Тоді «Мотор Січ» виграла тендер на їх капітальний ремонт. А росіяни, оком не моргнувши, запевняли, що у 2018 році відкликали відповідну ліцензію в українського підприємства.
Після з’ясування всіх обставин індійська сторона пересвідчилася, що саме українське, а не будь-яке інше, підприємство є виробником цих двигунів, і відповідно саме українські фахівці в змозі самостійно здійснювати ремонт будь-якої складності.
Схоже, у кремлівських очільників свої «принципові» переконання: безкінечно повторена брехня стає правдою. Однак, ні, брехня завжди залишається брехнею!
