Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Класик української літератури Іван Франко називав її «єдиним мужчиною в нашому письменстві», натякаючи, що за тендітним образом ховається сильний і вольовий характер. Ідеться про Ларису Петрівну Квітку-Косач, більш відому світові як Леся Українка.
До 150-річчя з дня її народження українці беруть участь у різних флешмобах і заходах, покликаних популяризувати творчий спадок поетеси й письменниці.
До мистецької акції долучилися також і львів’яни. Свої улюблені рядки Лесі Українки читає львівський актор-концептуаліст Орест Сироватка:
В холодну ніч самотній мандрівець
в глухім бору знайшов старе кострище;
при місяці білів холодний попілець,
чорніло вколо нього пожарище,
стреміло скілька цілих ще дровець,
були сирі ті, що лежали вище,
либонь, отой, хто сей вогонь палив,
не допаливши, кинув і залив.
І мандрівець тремтячими руками
почав багаття згасле ворушить,
знайшов десь іскорку межи трісками,
і втішився, і став її живить.
Затлівся присок дрібними зірками,
та вогник не спалахнув ні на мить,
і мандрівець, прогаявши годину,
подався геть, проклявши пожарину.
А іскра тліла в попелі важкім
і ятрилась, мов незагойна рана,
все не могла ожить в огні яркім
і хворий пал той жеврів аж до рана.
На сході сонця у димку тонкім
вогню блиснула смужечка багряна.
А поки сонце осіяло бір,
вогонь вже лютував, мов дикий звір.
У власній творчості Леся Українка відзначала значну силу слова. У її рядках слова були не лише кодом для передачі інформації, а й зброєю, матерією руйнівною та водночас визвольною:
…Я не на те, слова, ховала вас
і напоїла крів’ю свого серця,
щоб ви лилися, мов отрута млява,
і посідали душі, мов іржа.
Промінням ясним, хвилями буйними,
прудкими іскрами, летючими зірками,
палкими блискавицями, мечами
хотіла б я вас виховать, слова!
Щоб ви луну гірську будили, а не стогін,
щоб краяли, та не труїли серце,
щоб піснею були, а не квилінням.
Вражайте, ріжте, навіть убивайте,
не будьте тільки дощиком осіннім,
палайте чи паліть, та не в’яліть!
Зі слів актора-львів’янина, творчість українських поетів кінця 19-го початку 20 століття у наш час отримала нове, актуальне значення. І спадок Лесі Українки посідає в цьому переліку одну з провідних позицій.
Отже, приєднуйтесь до нас у читанні та популяризації творчості українських літераторів!
Фото та відео автора
