Спрощена процедура повернення із СЗЧ дає змогу військовим частинам легше вирішувати бюрократичні питання та сприяти поверненню військовослужбовців до лав Сил оборони. Про це в коментарі…
Після російської агресії проти України наша держава відмовилася від святкування радянського «свята» 23 лютого. На щастя, в українських військових з’явилося своє свято − День захисника України, яке відзначають щороку 14 жовтня.
Радянська пропаганда втовкмачувала в уми людей меседж, що 23 лютого 1918 року Червона армія здобула перемогу над Німеччиною під Нарвою і Псковом. Втім, в історичних джерелах про цю перемогу немає інформації.
Лідер більшовиків, організатор червоного терору Володимир Ленін, взагалі писав про відмову полків захищати Нарвську лінію. Тому, вірогідно, ті події були не про «героїзм», а про ганебну втечу солдат.
Слід додати, що нарком оборони Климент Ворошилов взагалі обурювався щодо обраної дати для свята Червоної армії, яке пізніше перейменують на День захисника вітчизни.
Проте за наказом Сталіна у 1938 році почали ліпити міфи про рішучу відсіч німецьким окупантам під Нарвою і Псковом. Трохи пізніше в підручниках почали писати про розбиті німецькі війська. Після смерті Сталіна 23 лютого продовжили святкувати, щоправда менше згадували про брехливу перемогу.
З часом радянська пропаганда почала змінювати свідомість людей і 23 лютого почали видавати і як «свято» всіх чоловіків. Освіта, підручники, публікації в пресі зробили свою справу: фактично кожна людина в СРСР знала, що цього числа 1918-го почала формуватися Червона армія, яка здолала під Нарвою і Псковом німецьких окупантів.
Після того, як Україна стала незалежною, святкування 23 лютого продовжилося. Більшість людей навіть не замислювалися, що це «свято» є вигадкою. Сталін просто змусив переписати історію, а поразку перетворив у перемогу. Слід зазначити, що насправді 23 лютого – дата капітуляції радянської Росії. Адже більше ста років тому Німеччина висунула мирні вимоги. Зокрема, щоб Росія визнала незалежність Литви, Латвії, Естонії, Фінляндії, України, роззброїла флот і демобілізувала армію. Більшовики в більшості погодилися прийняти ультиматум ворога. Врешті вони підписали мирну угоду й Росія втратила велику частину територій.
Російська агресія і анексія Криму відкрили багатьом українцям очі на реальний стан справ у відносинах зі східним сусідом. І хоча в Україні ще залишаються ті, хто ностальгує за «святом» 23 лютого, більшість уже ніколи не повернуться до цієї дати.
