На Одещині суд визнав винною жінку, яка публікувала в чаті месенджера Viber інформацію про місця та час виконання завдань військовими територіальних центрів комплектування…
Під час розмови з Біллом Гейтсом про загрози, що стоять перед людством, канадський журналіст і популяризатор науки Дерек Маллер висловив цікаву думку щодо боротьби з дезінформацією.
Маллер нагадав, що зазвичай люди вважають за необхідне помічати «неправильні речі» і робити все можливе для боротьби з фейками. За словами журналіста, він і сам донедавна говорив: «Існують люди з поганими ідеями, і ви повинні чинити їм опір». Але нині, за словами популяризатора наукових знань, його погляди трохи змінилися й пом’якшилися.
Дерек Маллер порівнює спротив дезінформації із роботою імунної системи.
— Очевидно це проблема, якщо ваша імунна система слабка й ні на що не реагує. Але також погано, якщо ваша імунна відповідь надто сильна, — стверджує Маллер і наводить приклад пандемії грипу 1918 року, коли виявився цікавий розподіл кількості померлих: діти й старі люди помирали частіше через слабку імунну систему, але помирали й люди у віці 25–35 років — через надто сильну імунну відповідь, що і спричинило такий розподіл смертності.
За словами Маллера, в протидії дезінформації теж існує «золота середина».
— Ви ніколи не побачите моїх відео про прихильників пласкої Землі, бо я не бачу в цьому сенсу, — говорить пан Дерек. — Таке відео лише вчергове утвердить їх у їхньому світогляді, і змінити їхні погляди навряд чи вдасться.
Дерек Маллер робить висновок, що протидія дезінформації повинна нагадувати вибіркову, специфічну імунну відповідь.
Фейки тренують людину?
Тут слід зауважити, що тема «фейк ньюз» ― неправдивих новин — стара як світ, проте за всю історію людства досі недостатньо вивчена науковцями. Нові дані й гіпотези з’являються постійно. Наприклад, опубліковане восени 2020 року в журналі Psychological Science дослідження Університету Північної Кароліни показує, що фейкові новини можуть зробити людину… критичнішою!
Так, попередні дослідження показували: помилкові новини закріплюються в пам’яті людини й в подальшому здаються усе достовірнішими. Результати нового дослідження стверджують, що спогади про дезінформацію навпаки можуть зробити людину не лише критичнішою, а й суттєво поліпшити пам’ять на реальні події й достовірну інформацію.
Експерименти, які проводили дослідники, полягали в демонстрації учасникам неправдивих новин із виправленнями і без виправлень. «Піддослідні» досить точно інтерпретували достовірність інформації, спираючись на спогади про фейкові новини. Водночас в учасників експерименту відзначалося поліпшення запам’ятовування достовірних і точних фактів. Ніби оксюморон, проте є ось такі наукові дані…
Підготував Олександр Козубенко
