Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
15 лютого відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та річниця виведення військ із Афганістану. Кореспондентка АрміяInform запросила до розмови голову Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Сергія Червонописького, який розповів про те, як відзначається цей день в Україні, та як держава розв’язує проблеми воїнів-афганців.
‑ Сергію Васильовичу, скільки нині учасників бойових дій – ветеранів афганської війни, проживає на території України?
‑У 1945 році підписанням актів про капітуляцію агресорів завершилася Друга світова. Але кровопролиття у різних регіонах земної кулі, насамперед у країнах Азії й Африки, тривало без перерви. Це були локальні війни і збройні конфлікти. Офіційно визнано близько 30 держав, в яких Радянський Союз, його армія і громадяни брали участь у бойових діях під прапором інтернаціональної допомоги, і про які радянському народові було зовсім невідомо.
Але Афганську війну важко було приховати: в ній тільки з України брали участь понад 160 тис. її громадян.
Нині Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів – інтернаціоналістів) є найпотужнішою в Україні громадською організацією ветеранів і налічує близько 120 тисяч членів, об’єднаних у 25 обласних, 718 міських і районних, 1096 первинних осередках.
Учасники бойових дій в Афганістані – це зрілі особистості, молодші з яких вже перетнули 50-річчя. У переважній більшості вони мають добрі родини, дітей і онуків. В суспільстві відзначаються як розумні, порядні люди, віддані державі. На місцевому рівні користуються заслуженим авторитетом. Найактивніші з них домоглися високих щаблів у військовій, державній і громадській діяльності, у бізнесі, науці й творчій праці, стали фахівцями високої кваліфікації, майстрами своєї справи.
Ветерани-«афганці» мають соціальні та правові проблеми і потребують кращого ставлення держави
‑ Хотілося б дізнатися про соціальне забезпечення «афганців»
-Наразі більшість ветеранів Афганської війни – це насамперед пенсіонери і особи з інвалідністю внаслідок війни, родини загиблих воїнів і померлих ветеранів – потребують державної і суспільної підтримки в умовах незбалансованої реформаторської діяльності в економічній, медичній і соціальній сферах.
До мізерних пенсій додаються тарифи, ціни на побутові товари і харчові продукти, що постійно зростають, зменшуються норми пільгового забезпечення в комунальній сфері, просувається невиправдана монетизація на право проїзду.
Також зруйнована система безоплатного медичного обслуговування ветеранів, робляться спроби обмежити лікування ветеранів Афганської війни у спеціалізованих госпіталях.
Сьогодні більшість ветеранів Афганської війни, родини загиблих воїнів і померлих ветеранів потребують державної підтримки.
– Яка найболючіша проблема сьогодні стоїть перед цією категорією громадян?
‑ Кожна ветеранська проблема болить по-своєму. Але передусім потрібна невідкладна допомога родинам померлих ветеранів війни. На жаль, після Афганської війни пішло з життя у 10 разів більше ветеранів, ніж загинуло безпосередньо у боях. Це люди працездатного, продуктивного віку. На все це вплинула минула війна. Але наше законодавство побудоване так, що разом із бідою, втратою годувальника, родину позбавляють пільг, якими вона користувалася за його життя.
Ми вже не першій рік працюємо, щоб усунути цю несправедливість, але «віз і нині там»…
Не менш важлива проблема медичного забезпечення ветеранів із урахуванням їхнього стану здоров’я. Спроби позбавити того мінімуму, зокрема обмежити право користування спеціалізованим госпіталем «Лісова поляна», який свого часу переданий для лікування воїнів-інтернаціоналістів, викликає їхнє обурення.
‑ В Афганістані нарівні з військовими служили і жінки-вільнонаймані – кухарі, медсестри, секретарі. На жаль, нині їхня участь практично забута…
‑ З перших років існування УСВА захищала права всіх жінок, які брали участь у подіях в Афганістані. Говорять: «У війни не жіноче обличчя». Але це не так. Несправедливість в оцінках заслуг торкнулася і їхніх доль, насамперед у праві терміну виходу на пенсію. Як завжди, все наштовхується на законодавчий орган і протидію деяких органів виконавчої влади.
В УСВА жінки у повазі – деякі з них багато років очолюють районні осередки організації.
Ті, хто повернулися додому, зберігають пам’ять про загиблих…
– Яку допомогу надають регіональні осередки організації батькам і удовам загиблих військовослужбовців?
– Усі родини загиблих воїнів узяті на персональний облік, уточнено матеріальне становище, з’ясовані проблеми кожної сім’ї. Насамперед діти загиблих воїнів отримали переважне право на спеціальну і вищу освіту. Всі вони з допомогою ветеранських організацій реалізували його, як і право на отримання першого робочого місця.
Рішенням місцевих органів влади за пропозиціями і під тиском регіональних осередків УСВА вжиті додаткові заходи соціального захисту родин загиблих воїнів, зокрема постійні доплати до пенсій, стовідсоткове звільнення від сплати комунальних послуг, одноразові грошові допомоги тощо. За квотою місцевих осередків УСВА батьки і удови загиблих воїнів проходять лікування в спеціалізованих госпіталях для ветеранів.
‑ Який стан справ з підтримкою у належному стані військових поховань загиблих учасників бойових дій за межами нашої країни?
‑ У зимовий час складно відстежувати стан військових поховань. Але з початком весни всі такі поховання відвідують ветерани з місцевих осередків УСВА. Вони допомагають родинам, беруть під опіку могили тих, у кого вже не залишилося рідних. Це свята справа.
‑ Як зміцнюються зв’язки між вашою організацією і суспільством в цілому? Яке питання найважливіше у вашій роботі?
‑ Наразі значно змінюється структура громадянського суспільства, разом із бойовими діями на Сході України йде інформаційна війна. Тому для досягнення злагоди в суспільстві слід докласти суттєвих зусиль. Ми використаємо наш 30-річний досвід роботи для досягнення цієї мети. Першим і головним завданням вважаємо роботу з молоддю, патріотичне та загальнолюдське її виховання. Для цього створили громадське об’єднання «Майбутнє України», клуби і школи патріотичного виховання, організуємо різноманітні спортивні та культурні заходи.
‑ Українська спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) об’єднала людей з різним соціальним статусом, освітою, рівнем доходів. Що їх утримує разом?
‑ Нікому ще не вдавалося порушити вікові традиції Військового Братерства. Там, у боях, були найкращі роки мужності, випробувань для кожного бійця, офіцера, генерала. Повага до побратимів, пам’ять про події та загиблих друзів, необхідність взаємної підтримки – це надійні стовпи нашої організації.
‑ Як відзначатимете День вшанування учасників бойових дій на території інших держав?
‑ За 32 роки після Афганської війни склалися помітні традиції й ритуали на День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. По- перше, ми домоглися встановлення цього свята на державному рівні. Цей день відзначається у всіх населених пунктах України. Обмеження будуть пов’язані лише з вимогами карантину.
У Києві, в День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, на вул. Лаврська, 17, біля Пам’ятника воїнам, полеглим в Афганістані, та Меморіалу «Стіна Скорботи і Пам’яті» на честь ветеранів, загиблих на Сході України, відбудуться традиційні урочистості, організовані УСВА та Київською міською державною адміністрацією.
Фото Дмитра Юрченка
