Пошкодження можуть ускладнити переробку, зберігання й відвантаження нафти. У ніч на 11 листопада Сили оборони України завдали удару по одному…
До Дня закоханих АрміяІнформ продовжує серію матеріалів про фронтові сім’ї. Вашій увазі пропонуємо історію кохання військового подружжя Надії та Юрія, які служать в окремій механізованій бригаді імені короля Данила.
Надія вперше поїхала на передову волонтером у 2014 році. Пізніше стала бійцем і парамедиком тактичної групи «Сапсан» добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Її чоловік Юрій — з 2015-го на передніх лініях оборони. Познайомилися вони на шахті «Бутівка-Донецька». Потім закохані зустрілися в рідному Івано-Франківську, коли Юрій зазнав першого осколкового поранення. Відтоді вони нерозлучні.
Пропозиція руки і серця Надії надійшла в «сірій зоні» селища Жованка. Вона із задоволенням згадує той день:
— Ми готувалися до мого дня народження. Раптом за святковим столом Юра піднімається. Думала, про кохання говоритиме. А він приніс блакитну лілію — я ж обожнюю лілії, особливо блакитні. Де він знайшов саме таку квітку? Потім усі встають, вмикають романтичну музику, хтось знімає на телефон. Я не розумію, що відбувається, а Юрко стає на коліно і каже: «Виходь за мене!». Я розплакалася і, звісно, сказала «Так».
Цікавою була підготовка Юрія до освідчення. Чоловік тричі їздив до міста Торецьк, щоб обрати «саме ту» обручку.
— Юрко довго збирав гроші на обручку. Тоді ми отримували від держави п’ятсот гривень на місяць — сума допомоги добровольцям від Івано-Франківської області. Розмір каблучки допомогли визначити побратими — корочок від пляшки обрізали і приміряли мені на пальці. «Надю, у тебе пальці товсті, не заважають стріляти?» — жартували вони. Я все думала про свої пальці, не розуміла, що ціла спецоперація відбувається, — згадує Надія.
Жінка каже: її чоловік — романтик. Якщо вони разом не виходять на виконання завдань за призначенням, Юрій завжди повертається з букетом польових квітів.
Про те, як поєднувати службу й кохання, Надія відповідає так: «Моє завдання — бути професіоналом, не відставати від чоловіків. Звісно, переживаю за нього, коли він на завданні, чекаю. Намагаємося жити в умовах, які склалися, а не шукати зручного часу».
До Дня закоханих подружжя бажає всім «…радіти життю і тому, що є сьогодні. Безумовно, закохуйтесь, будьте коханими, а у слові «кохання» знаходьте й відкривайте щось особливе для себе».
Підготувала Анна Гудзь
