Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
З огляду на особливості підготовки водолазів та складність завдань, які вони виконують, їхня спеціальність серед десятків військових професій вважається специфічною. Зазвичай водолазів пов’язують насамперед із морськими акваторіями, але поза увагою більшості залишається те, що в Україні тисячі прісноводних водоймищ — це озера, річки, водосховища, не кажучи про технічні водойми. Все це — поле діяльності водолазів.
Без їхньої роботи не обійтися під час наведення переправ, коли йдеться про навчання і бойові дії. Крім того, вони мають регулярно обстежувати мости, шлюзи, інші стратегічні гідрооб’єкти.
А ще водолазам нерідко доводиться мати справу з усілякими вибуховими пристроями, мінами, снарядами, що не розірвалися, боєприпасами, що затонули. До того ж працювати часто доводиться в умовах нульової видимості — особливо коли вода зацвітає і видимість під водою зрідка сягає понад 1 метр.
Головною школою водолазів є Об’єднаний навчально-тренувальний центр Сил підтримки Збройних Сил України в Кам’янці-Подільському. Журналісти АрміяInform приїхали в центр в один із зимових днів. Нас зустрів начальник циклової комісії підготовки водолазів майор Максим Голуб. Випускник Кам’янець-Подільського військового інституту 2012 року, почав офіцерську службу в одній із бригад Збройних Cил України. За його плечима — бої під Дебальцевим. Про ці події він говорить неохоче, але красномовніші за слова — нагороди та достроково присвоєне звання капітана.
З 2015 року — він повернувся в альма-матер і почав службу в центрі розмінування, а з 2016 року зайнявся підготовкою водолазів-підривників.
Ось що розповів нам Максим Голуб про специфіку підготовки водолазів:
— Первинну водолазну підготовку я здобув ще будучи курсантом, а тепер зайнявся цією справою всерйоз. Коли мене призначили на цю посаду, я потрапив у колектив, який по-справжньому любив водолазну справу. У нас тоді не було практично нічого. Нині ж це повноцінний центр, обладнаний усім необхідним для підготовки фахівців — від важких водолазних скафандрів і гідрокостюмів до найсучаснішого обладнання. Велику кількість спорядження, яке використовують сучасні країни-члени НАТО, поступово закупили за бюджетні кошти. Дещо залишилося з часів СРСР — наприклад, підводні буксирувальники. Вони тривалий час були секретом радянських бойових плавців, а сьогодні їх успішно освоюють наші курсанти.
За словами офіцера, у центрі навчаються не лише військовослужбовці ЗСУ, але й Державної служби з надзвичайних ситуацій та інших відомств. Підготовка здійснюється впродовж шести тижнів. Програма підготовки різнопланова і дає ґрунтовні знання. Так, протягом підготовки та перепідготовки курсанти здобувають знання з основ водолазної медицини, психології, фізичних і фізіологічних основ водолазних спусків.
Курсанти опановують правила техніки безпеки під час виконання водолазних робіт та послідовність надання допомоги водолазам в аварійних ситуаціях. Навчаються роботі з усіма типами водолазних споряджень, а також із засобами забезпечення водолазних спусків, пристроями та інструментами, які використовують у процесі проведення підводних водолазних робіт, вивчення яких передбачено програмою. Також вивчають різні способи виконання типових водолазних робіт.
На практичних заняттях кожен курсант повинен провести водолазний спуск у спорядженні різного типу та відпрацювати не менше ніж 20 годин під водою.
До випуску курсант повинен знати правила проведення водолазних спусків на глибини до 60 метрів, засвоїти всі типи водолазного спорядження і засобів забезпечення.
Наприклад, серед типових завдань для водолазів — розібрати та зібрати якусь металеву конструкцію з різними типами різьбових з’єднань. Для цього є спеціальні тренажери. Один із них я побачив на власні очі. Він має вигляд звичайного протитанкового їжака, або зірки Горикера. Але вздовж кожного променя — металева планка. Вона закріплена за допомогою безлічі болтів та гайок. І водолаз під водою повинен з ними швидко впоратися.
Також курсанти вивчають основні відомості про влаштування кораблів, суден і суднопіднімальних споруд.
Чимало часу приділяється наданню першої допомоги і попередженню професійних водолазних захворювань.
Водолаз-підривник
Окрім загальноводолазних робіт, військові водолази виконують досить специфічні завдання. Саме тут, у Кам’янці-Подільському, навчаються майбутні водолази-підривники. Це, напевно, чи не найскладніша з військових спеціальностей, адже підрив вибухівки під водою майже не залишає шансів. Нагадаю, що ударна хвиля від вибуху у воді розповсюджується набагато сильніше, ніж у повітрі і є смертельно небезпечною для водолаза, що перебуває у воді.
Завдяки добре обладнаному полігону на березі озера майбутні водолази вивчають порядок перевірки місцевості та акваторій під час виконання завдань, різні типи мін, порядок виконання нормативів з улаштування та подолання загороджень. На ділянці виставлені зразки мін та загороджень, з якими доводиться мати справу під час бойових дій.
Полігон цей був обладнаний силами курсантів та військовослужбовців центру. Як розповів Максим, довелось попрацювати ландшафтними дизайнерами і перекидати чимало кубометрів ґрунту. Так, власноруч виготовили вагончик, де можна в теплі перевдягнутися після спусків, водолазний пірс, добудували приміщення для зберігання спорядження.
Максим наголошує, що надважливими для водолазів-підривників є знання про вибухові речовини, засоби підриву, пристрої та інструменти, які використовують для виконання бойових завдань.
Протягом курсу майбутні водолази-підривники спочатку вивчають організацію виконання завдань відділенням або взводом під час влаштування і подолання інженерних загороджень. Далі вивчають основи підривання елементів різних конструкцій під водою.
Особливу увагу приділяють формуванню вмінь та практичних навичок щодо закладання зарядів для виконання підривних робіт. В умовах обмеженої видимості під водою здійснюють «остропку» предметів, виконання монтажних, слюсарних, теслярських та такелажних робіт щодо закріплення вибухових пристроїв.
Окрема тема — це виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів, запобігання вибуху та знищення боєприпасів. Також водолази-підривники вивчають заходи щодо захисту мостів та гідротехнічних споруд під час льодоходу.
На практичних заняттях кожен курсант повинен провести водолазний спуск у спорядженні різного типу та відпрацювати не менше ніж 20 годин під водою. Серед завдань — встановити заряд для виконання підводних підривних робіт, організувати пошук ВНП під водою. Для чого курсанти вчаться працювати з різними приладами пошуку та знешкодження ВНП.
Кожен із них повинен вміти діяти в ролі командира водолазного розрахунку, відділення, під час виконання завдань з розмінування, проводити «остропку» предметів під водою 3–4 різних ВНП, скласти картку інженерної розвідки, розрахувати заряд для знешкодження ВНП.
Хто може стати водолазом?
Почувши це запитання, Максим на кілька секунд зосереджується, потім, трохи усміхнувшись, упевнено відповідає:
— По-перше, це здоров’я та належний рівень фізичної підготовки. Відбір до нас суворий, бо навантаження на водолазів набагато більше, ніж на військових у багатьох інших родах військ. Тому всі проходять прискіпливу медичну комісію і здають фізо.
По-друге, психологічна стійкість. Потрібна здатність перемагати свій страх і мати холодний розум. Часто буває, що курсант перед першим спуском побоюється, а потім каже: «ще піду, ще хочу». Цей момент дуже важливий, бо коли ти залишаєшся в агресивному середовищі або наодинці зі смертельно небезпечним пристроєм, кожна помилка може коштувати життя тобі та товаришам.
По-третє, навички роботи в команді, та готовність до останнього подиху виконувати свою справу. Недарма наш девіз: Dum spiro — spero. Поки дихаю — сподіваюсь, адже повітря і дихання для водолаза — це життя.
Фото Дмитра Тарчука та з архіву Об’єднаного навчально-тренувального центру Сил підтримки ЗСУ
