Палата представників США на чолі зі спікером Джонсоном багато місяців до цього її блокувала, проте, зрештою, 20 квітня таки ухвалила довгоочікуване рішення. Тепер, після розгляду…
Ви військовослужбовець, живете в орендованій квартирі,
і раптом орендодавці вирішують, що хочуть вас виселити?
Сценарій цілковито життєвий. І, на жаль, є прецеденти.
Звісно, це їхнє право як власників нерухомого майна. Але ж і той, хто орендує житло, також повинен розраховувати на бодай мінімальний захист власних прав — не бути одномоментно виставленим з хати і мати час на, як кажуть, влаштування «запасного летовища».
Про те, як не опинитись у подібній ситуації, кореспонденту АрміяInform розповіла львівський рієлтор з 15-річним досвідом Тетяна Мурадова.
Логічно, що пошуки житла люди в погонах воліють мінімізувати як у часі, так і в ощадливому використанні власного бюджету. Але оголошення зі стовпа не може гарантувати того, що господарі помешкання будуть доброчесними і не ошукають вас за першої-ліпшої нагоди. Отже, що ж обрати: самостійний пошук, пораду від друзів, чи послуги агента з нерухомості?! Вибір, звісно, суто індивідуальний!
Довіряй, але перевіряй
Найризикованішим, на думку фахівця, є самостійний пошук житла. У період карантину і періодичних локдаунів ринок оренди нерухомості збільшився за рахунок людей, які намагаються заробити додаткову копійку на здачі квартири чи будинку. Але не кожна така пропозиція є прийнятною. Особливо, якщо вам потрібне житло на тривалий період. Рієлтор радить, аби мінімізувати ризики після огляду квартири, яка сподобалась та підійшла вам, як орендарю, обов’язково слід переконатися, що орендодавець — повноправний власник цієї нерухомості або уповноважена ним особа. Зробити це можна самотужки: перевіряємо через державний реєстр речових прав на нерухоме майно, чи дійсно зазначена квартира належить «орендодавцю». Також на сайті Державної міграційної служби України за номером паспорта орендодавця перевіряємо, чи він є дійсний. З огляду на те, що останнім часом шахраї стали більш винахідливими, потрапити на такого собі «власника» з фіктивними документами дуже легко!
Договір оренди: обов’язково прописуйте
«військові форс-мажори»
Єдиним регулюючим документом з оренди житла наразі в Україні є договір оренди. Тож, якщо орендодавець погоджується, такий договір обов’язково слід укладати!
Про те, як його укладати і що в ньому обов’язково слід прописати, детально можна прочитати тут.
Окрім типових пунктів, радить рієлтор, у договорі обов’язково слід визначити військові «форс-мажорні обставини». До прикладу, такі, як раптове тривале відрядження і пункт про оплату та звільнення житла.
— З огляду на те, що власники мають бажання здати помешкання на тривалий термін, під час підписання вони беруть на руки оплату за перший місяць і так званий страховий депозит, який за стандартних умов не повертається орендарю, якщо з його ініціативи договір розірваний раніше, ніж, припустимо, за пів року, — зазначає Тетяна Мурадова. — Для орендаря-військового я би радила заздалегідь обговорити цей пункт із господарями житла. Як і пункт, де зазначено мінімальний термін, за який сторони мають попередити одна одну про намір завершити дію договору оренди. Стандартно на це дається 30 днів. Але якщо орендар планує оплачувати оренду помешкання і під час свого тривалого відрядження — тоді власники не мають жодних прав без його присутності його «виселяти».
Фахівчиня наголошує, що у випадку, коли орендар-військовий має ймовірність різко «зірватися» з місця, то заздалегідь у договорі оренди має бути прописано, як діє кожна зі сторін. Сподіватися, що орендодавці погодяться тримати квартиру закріпленою за орендарем, не отримуючи орендної платні або отримуючи її частково — не варто. Адже їхня мета — стабільний постійний дохід.
— За свою практику я знаю лише про один такий випадок, де власниця помешкання тримала квартиру за орендарем-військовослужбовцем суто за оплату ним поточних послуг за комірне, — зазначає рієлтор. — Утім, у цьому випадку, орендар до того вже винаймав квартиру чотири роки поспіль. До того ж власницею житла була заможна жінка, яка має декілька квартир під оренду, і їй було спокійніше дочекатися свого надійного орендаря, ніж шукати когось іншого.
На що ще радить рієлтор звернути увагу в договорі? Окрім важливих пунктів (адреса помешкання, підстава права власності орендодавця, ретельного переліку майна, терміну дії, згоди інших співвласників на укладання договору оренди, формат орендної плати, паспортних даних та реквізитів сторін), існують деталі, на які варто звернути увагу.
Зокрема: чи може орендар міняти замки від вхідних дверей? Чи має при тому орендодавець мати ключі? Хто відповідальний, якщо під час оренди вийшла з ладу якась побутова техніка або зламався кран у ванній? Хто здійснює платежі за комірне — власник, а орендар йому потім компенсує ці витрати, чи орендар самостійно? Як часто орендодавець може приходити для перевірки майна? Яка відповідальність у власника перед орендарем, якщо у власника раптово змінилися плани щодо помешкання і він дає орендарю на виселення, припустимо, три дні? Подібні сценарії обов’язково потрібно узгодити заздалегідь. Бо, зі слів рієлтора, такі побутові колізії часто стають приводом для розірвання орендної угоди та виселення без повернення вже сплачених за оренду житла коштів.
Піднайом житла, або НАТО в хату!
Американські військовики теж колись самотужки були змушені шукати собі місце проживання, якщо їх не влаштовував формат розміщення на території військової бази. Особливо це стосувалося професійних військових із родинами.
Утім, на зустріч потребам армійців США пішов якраз комерційний ринок нерухомості разом із тими військовими, які після завершення служби вирішили спробувати себе в рієлторському бізнесі.
Якщо звернутися до даних мережі Інтернет, то можна знайти не один десяток пропозицій від фірм, які за незначну за американськими мірками суму допоможуть підібрати житло в районі будь-якої великої військової бази.
До прикладу, одним із локомотивів такого бізнесу є портал Militarybyowner, заснований колишнім військовим, який під час служби також неодноразово стикався із проблемою пошуку житла для родини, коли змінював місця служби.
Працює така система просто: рієлтори від імені військових ведуть переговори із власниками нерухомості, формуючи у такий спосіб базу даних наявного житла, готового для продажу або оренди. Враховуючи, що уряд США забезпечує своїх армійців виплатою Basic Allowance for Housing — те, що в нас називається виплатою «за піднайом житла», цілковито реально в них отримати за державний кошт пристойне житло в будь-якому регіоні.
В армії нашої ближньої сусідки — Польщі — таку функцію виконує державна структура, що має назву Агенція військового майна. Окрім розквартирування особового складу, цей орган займається ще й реалізацією надлишків озброєння та військової техніки.
Процедура пошуку житла для солдатів та офіцерів Війська Польського відбувається також через спеціальний сайт цього агентства. На ньому можна подивитися, скільки квартир або гуртожитків є доступними для армійців у тому чи іншому регіоні Польщі. І якщо військовий переходить на нове місце служби, то він може подати заявку про те, що йому необхідно розміщення. Вказати параметри житла, на які він претендує згідно зі своїм статусом. Так само доступна опція викупу житла для тих, хто здобув право на вихід на пенсію. Загалом, дуже прозора процедура.
Запровадження подібних моделей допомоги військовим у пошуку житла для оренди в наших реаліях точно не завадило б. Ба більше, ідея комунікації між військом та рієлторами, напевно, стала б хорошим стартапом для військових ветеранів, які мріють про власний бізнес після завершення служби.
