Саме офіцери планують операції, приймають рішення в критичних ситуаціях, відповідають за особовий склад і ведуть підрозділи до виконання бойових завдань. Саме таких офіцерів готує…
Тотальне залякування, просування образу Росії — жертви всесвітньої змови, демонізація Заходу та України — традиційно залишаються основними наративами інформаційних кампаній російських ЗМІ.
Минулого тижня кремлівські пропагандисти розродилися новою (щоправда, без зміни основного стилю) інтерпретацією: «найближча мета військових тренувань України разом з США і НАТО — вбивати росіян Донбасу. Вони цього навіть не приховують».
Отож, маємо прямий натяк на можливі етнічні чистки… Не варто пояснювати, що при цьому має відчути пересічний мешканець ОРДЛО, адже інформаційна деза спрямована саме на нього. Україна з підтримкою всієї потуги НАТО має намір вбивати російськомовних на Донбасі! Хочеш не хочеш, але мимоволі повернеш голову з надією у бік російської «держави-фортеці», яка завжди стоїть на «захисті» добра та справедливості, і саме для цього окупувала український Крим та частину Донецької та Луганської областей…
Насправді за цим посилом стоїть повторюваний прокремлівський наратив про НАТО, його «передбачувану» русофобію та спровоковану громадянську війну в Україні. Ця нехитра стратегія забезпечує офіційній Москві роль мирного посередника, а не головної причини дестабілізації та кровопролиття в нашій країні.
У 2021 році в Україні заплановано вісім спільних навчань з військами НАТО. Жодне з них не ставить за мету «вбивати росіян на Донбасі». Їхня мета — підвищення сумісності Збройних Сил України, збройних сил США та країн НАТО і держав-партнерів, що беруть участь у програмі «Партнерство заради миру». До речі, тієї ж програми, активним учасником якої була сама Росія, та зрадила її цінності і порушила взяті зобов’язання.
Пропагована Кремлем агресивність блоку НАТО, як уже зазначалося, не є чимось виключним. Росіяни провели безліч агіткампаній на цю тему. Для прикладу наведу один із найбільш показових, які вже ввійшли в аннали класичної дезінформації.
«Одна з головних цілей, через яку був задуманий Євромайдан: мати базу НАТО в Криму. Росія блискуче заблокувала це!»
Насправді Євромайдан став результатом невдоволення українського народу раптовим відходом колишнього президента Януковича від Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Щодо посягання НАТО на український півострів, то постійне підгодовування цієї ідеї кремлівськими пропагандистами не випадкове. Її головне завдання — виправдати незаконну анексію Криму самою Росією.
Кремлівський посил на загрозу, у якій ідеться про розширення НАТО, чомусь скромно замовчує головне, а саме характер самого процесу. У Кремлі ніяк не спроможні визнати, що Північноатлантичний альянс не «розширюється» в імперіалістичному сенсі, феєрично описаному російськими державними ЗМІ, а замість цього розглядає заявки країн-кандидатів, які хочуть приєднатися до оборонного союзу з власної національної волі.
Твердження про те, що НАТО планувало розмістити кораблі та ракети в Криму, є фікцією. Ідея ніколи не пропонувалася, не пропонувалася і не обговорювалася в НАТО. У заяві Північноатлантичної ради щодо Криму 18 березня 2019 року Альянс засудив тривале широкомасштабне нарощування військової потужності Росії в Криму, висловив стурбованість діями Росії і заявив про плани подальшого нарощування військової потужності в Чорноморському регіоні як про симетричну відповідь.
Брехня російських ЗМІ — це прямий вияв інформаційної війни, яку веде РФ з метою дестабілізації України. Останні зусилля Президента України та СБУ щодо заблокування прокремлівських теле- та телеграм-каналів, що поширювали та підтримували пропаганду країни-агресора, — вагомий внесок у захист національного інформаційного простору та права громадян на правдиву інформацію. Наступним ефективним кроком у цій сфері може стати створення загальнонаціонального Центру стратегічних комунікацій, який спростовуватиме російську дезу, спрямовану проти України та її партнерів.
