Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Саме про це розповідає телеканал «Перший Севастопольський», і в заголовку, і в анонсі додаючи до слова «вовки» ще й прикметник, який вказує на їхню належність до України, «Украинских волков в Крыму будут отстреливать».
https://sev.tv/…/ukrainskih_volkov_v_krymu…/35195.html
«Волков, пришедших в Крым из Украины, будут отстреливать. Они представляют угрозу для человека». Кримські журналісти запевняють, що звірі беззаперечно мають українську прописку, адже на кожному стоїть тавро з тризубом і козаком із шаблею, кожний вовк має український ветеринарний паспорт, уміє «зігувати» й на гасло «Слава нації» відповідає «Смерть ворогам».
Фахівці із «Севприроднадзора» запевняють, що «Волки пришли с территории Украины шесть лет назад из-за похолодания и голода. А в Крыму тепло и много еды. Они охотятся на дикого кабана». Це повна нісенітниця, адже, щоб дійти до лісів поблизу Севастополя, вовк має подолати відстань як мінімум 250-270 кілометрів територією степового Північного Криму, в якому дуже обмаль місць, де можна сховатися й вполювати собі їжу. Тим більше це стосується вовчої зграї чи хоча б сім’ї.
До того ж звідки вовк, який живе в українському херсонському степу, знає, що, йдучи далі й далі в засушливий кримський степ, він все-таки досягне кримських лісів і гір? Гуглмепс подивився?
Щодо похолодання й голоду 6 років тому на півдні України, то тут фахівці «Севприроднадзору» знову «влучили у штангу», бо і 2014-й, і 2015-й, і навіть 2016 рік були в Україні порівняно неморозними, та й у херсонських степах для вовків значно більше здобичі, ніж у північнокримських, які в більшості «аграризовані». І останнє — сьогодні в Криму залишилось дуже мало сухопутних стежок, через які може непомітно проникнути вовк. А він — тварина дуже обережна, тому, йдучи через КПВВ на Каланчаку чи Чаплинці, приймав людську подобу, бо по-іншому пробратись не можливо.
Кримчани збільшенням популяції УКРАЇНСЬКИХ вовків стривожилися до дрижаків, і різні «екоінспектори» організували численні облави й серйозно попереджають населення: «Количество волков увеличивается, им нужно питаться. Они будут искать пропитания, заходить в сёла и нападать на скот, собак. Если волк встретиться в лесу, он может напасть на человека».
У села поблизу Севастополя вовки «українські», як розповідають «фахівці-екологи», прийшли з Бахчисарайського району. Відверто кажучи, там вовків було чимало й раніше і до «материкової» України вони не мали жодного стосунку (крім лютої ненависті до загарбників росіян. — Авт.). Тепер розповідають, що вовки заходять у господарства селян і ріжуть худобу: «…Волки подходили к домам людей в селе Терновка. Местные жители пожаловались, что хищники порезали домашний скот».
Тут немає нічого дивного, адже популяція вовків зросла скрізь, де є і був ареал їхнього розповсюдження, і причин цього є чимало, зокрема й полювати на них стали менше.
Але все погане в окупованому Криму пов’язують з Україною. Окупант не має забувати, що не матиме спокою на чужій землі, тож нехай пам’ятає, що й вовки там — УКРАЇНСЬКІ.
