Сергій і Тетяна Ялових стояли поруч, міцно тримаючись за руки, оповиті благодатною тишею в обрамленні старовинних ікон. І лише очі та некваплива розмова підкреслювали їхнє хвилювання та урочистість моменту, адже попереду сімейну пару чекав незабутній обряд вінчання.
– До цього кроку ми готувались свідомо і не один рік, – розповіла пані Тетяна. – Але кожного разу ставали на заваді різні причини то загального, то сімейного характеру. З іншого боку, це певним чином перевірило наші почуття та зміцнило віру в головні життєві пріоритети. Адже міць держави визначає не тільки сильна економіка та армія, а й міцна сім’я.
Підтвердженням цьому – солідний сімейний стаж Сергія та Тетяни, який становить близько 35 років. Троє доньок та п’ятеро онучат нині є найголовнішим надбанням бойового подружжя. Бойового – у прямому сенсі, адже обидва вони – учасники бойових дій на Донбасі з перших днів протистояння російській агресії.
Колишній вчитель географії з 30-річним стажем та його кохана, яка шлях бойового медика розпочала з активної волонтерської роботи, за їхніми словами, на передовій захищали не тільки незалежність України та мирну працю співвітчизників.
– Ми стали на захист права на життя майбутніх поколінь, – ділиться думками Сергій. – Права любити, народжувати та ростити дітей у вільній країні, з її віковими духовними й культурними традиціями. Ми стали на захист нашої Віри. У добро, гуманізм, загальнолюдські цінності.
Саме тому подружжя, за їхніми словами, «завжди в обоймі». Сергій після закінчення терміну мобілізації продовжив військову службу за контрактом на посаді інструктора підрозділу, а Тетяна хоча і звільнилась у запас, але удосконалює свій фах навчаючись у профільному виші.
Молитва військового капелана отця Анатолія Рудька цього дня була особливо сповнена Божою благодаттю та щирими побажаннями сімейному подружжю Ялових. Вона стала справжнім гімном їхньої сімейної мудрості, терпіння, взаємоповаги, кохання та вірності.
