Серед нових контрактників — молодий військовий, який нещодавно відслужив за умовами «Контракту 18‒24» і тепер уклав шестимісячний піхотно-штурмовий контракт. Про…
Упродовж грудня 2020-го правозахисники «Кримської правозахисної групи» виявили ще більше прикладів переслідування кримчан за ухилення від служби у збройних силах РФ. Представники цієї організації вважають, що в діях російської влади є склад військового злочину.
Як розповів кореспондентові АрміяInform експерт «Кримської правозахисної групи», аналітик Олександр Сєдов, згідно з положеннями 51-ї статті Четвертої Женевської конвенції, Росія, як держава-окупант, не має права призивати на службу у свою армію жителів тимчасово окупованого півострова. Однак російська влада ці претензії відкидає, бо вважає Крим своєю територією. Підконтрольні РФ кримські суди й силові відомства продовжують переслідувати кримчан, які відмовляються брати участь у призові.
«Починаючи з 2017 року, у Криму зареєстровано 256 справ за ухиляння від призову. З них — у 147 ухвалений вирок. У кодексі адміністративних правопорушень Росії за ухилення від служби передбачені штрафи або виправні роботи. У кримінальному кодексі — штрафи й санкції до позбавлення волі. Причому сплата штрафу не звільняє від обов’язку служби у збройних силах», — говорить Олександр Сєдов.
Загалом же на кінець грудня 2020-го «Кримська правозахисна група» зафіксувала 163 кримінальні справи за ухиляння від служби в армії окупанта. За 153 з них уже ухвалено вироки, ще 10 перебувають на стадії розгляду.
Аналітик зазначає: досить часто випадки переслідування замовчують самі постраждалі. Вони відмовляються повідомляти про переслідування й не готові спілкуватися ні з правозахисниками, ні з журналістами.
У грудні Міжнародний кримінальний суд закінчив попереднє вивчення ситуації в Україні, зокрема в Криму. Згодом він зможе ухвалити рішення щодо конкретних осіб, які брали участь у воєнних злочинах: починаючи від президента Росії Володимира Путіна, міністра оборони, закінчуючи військкомом окупованого Криму.
За словами Олександра Сєдова, українські правоохоронці можуть порушувати кримінальні провадження щодо всіх причетних до проведення призову на окупованій території півострова й вимагати їхньої видачі.
Правозахисник підкреслює: відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, примусовий призов кримчан на службу до збройних сил РФ є воєнним злочином і порушує положення Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року.
«Кримчани, призвані на військову службу до збройних сил та інших військових формувань РФ після початку окупації Криму, не є злочинцями, вони — жертви воєнного злочину, що вчиняє держава-окупант», — підкреслює Олександр Сєдов.
Він радить звертатися до прокуратури АРК і повідомляти свої історії, які можуть лягти в основу кримінальних проваджень проти організаторів російського призову в Криму.
