Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Які перспективи відновлення повнокровної системи військової юстиції, у чому актуальність цього завдання – запитання, з якими кореспондент АрміяInform звернувся до голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Завітневича.
– Олександре Михайловичу, днями Ви заявили про можливість відродження військових судів. Наскільки ця ідея обґрунтована, у зв’язку з чим вона народилася?
– В Україні сьомий рік іде війна, але пов’язані з нею злочини розглядають цивільні суди. За роки війни учасники АТО/ООС не раз ставали фігурантами резонансних справ. І мова не тільки про простих бійців, а й про вищий офіцерський склад. Ми бачимо, що справа генерала Віктора Назарова викликала широку дискусію щодо необхідності повернення військових судів.
Особам вищої офіцерської ланки часто доводиться ухвалювати важкі рішення. Військові – це ті люди, які заради України готові віддати найцінніше – своє життя, і кожна така втрата, це, безумовно, біль.
Тут є також небезпека деморалізації армії через кримінальне переслідування вищого командування, яке брало активну участь в АТО/ООС. За роки війни загинуло багато військових, у всіх них були командири, які ухвалювали певні рішення. Ми знаємо, що ситуація не завжди переважала на нашу користь, тому рішення ухвалювалися швидко та в тих умовах, які існували.
Військові злочини – це переважно справи, пов’язані з військовою таємницею. Документи з грифами секретності не можна просто так принести до суду й ознайомитись з ними у своєму кабінеті. Для цього потрібне спеціальне приміщення, якими не завжди обладнані суди першої інстанції.
Також варто зазначити, що військові злочини – це переважно справи, пов’язані з військовою таємницею. Документи з грифами секретності не можна просто так принести до суду й ознайомитись з ними у своєму кабінеті. Для цього потрібне спеціальне приміщення, якими не завжди обладнані суди першої інстанції. Тому і тут є запитання.
– Днями експосли США, військові та експерти звернулись до України через справу про збитий Іл-76. Вони вказують, що практика залучення до суду над військовими цивільних прокурорів і суддів підриває безпеку України. Чи передбачається залучати до створення військових судів незалежних міжнародних експертів?
Звернення експертів, військових, звісно, заслуговує на увагу, але, як ми знаємо, у системі українського судочинства давно вже немає військових судів. Їх ліквідовано у 2010 році, причому з мотивацією, що це якраз зробить правосуддя справедливим, прибравши можливість звинувачення військових отримувати захист від так званих своїх суддів.
Питання відновлення військових судів не можна вирішувати, беручи до уваги тільки одну справу. Його слід вирішувати в дискусії з врахуванням думки як військових, так і правозахисників.
Ніхто у владі не може підміняти суд. Ми не можемо тиснути на правоохоронні органи. У будь-якому разі маємо пам’ятати про реальне занепокоєння серед військових у зв’язку з тим, що українського генерала засуджують фактично за те, що зробила армія окупанта. Це дійсно потребує вирішення.
Питання відновлення військових судів не можна вирішувати, беручи до уваги тільки одну справу. Його слід вирішувати в дискусії з врахуванням думки як військових, так і правозахисників.
– Нині у Комітеті працює робоча група щодо військової поліції. На якій стадії її робота? Вочевидь, що військова поліція має стати елементом трикутника військової юстиції: «військова поліція – спеціалізована прокуратура – військовий суд».
– Так, при нашому Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки триває робота над законопроєктом про військову поліцію. Робоча група на чолі з народним депутатом Федором Веніславським, ознайомившись із опрацьованими законопроєктами, розглядає пропозиції щодо концептуальних засад.
Створення військової поліції – це вимога часу. Бойові дії на сході вимагають дотримання суворої дисципліни у військових частинах. Наразі діє Військова служба правопорядку, яка займається виявленням злочинів серед військовослужбовців, а досудове слідство проводять цивільні слідчі. Тобто фактично чинна система досудового розслідування не забезпечує ефективного й оперативного розслідування військових злочинів, що негативно впливає на стан боєготовності військових частин і підрозділів ЗС України та інших військових формувань.
Щодо трикутника військової юстиції: «військова поліція – спеціалізована прокуратура – військовий суд», то нині в нас функціонують спеціалізовані прокуратури у військовій та оборонній сферах, у Спеціалізованій прокуратурі Об’єднаних сил утворено відділ процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях з питань розслідування причин смертей військовослужбовців у небойовій обстановці. Водночас у спеціалізованій прокуратурі відновлюється ще одна важлива функція – протидія військовим адміністративним правопорушенням задля забезпечення дотримання прав та соціальних гарантій військових, виконання командирами своїх обов’язків, що має значний вплив на стан правопорядку у військах. Так, Генеральний прокурор заявила, що у них є некомплект прокурорів, який сягає до 40%, проте після завершення атестації кадри мають бути поповнені.
– У чому полягатиме відмінність нових військових судів від ліквідованих. Як передбачається забезпечити незалежність їх діяльності, зробити її прозорою?
– У 2010 році внаслідок судової реформи ліквідовані військові суди. Ми пригадуємо, що однією з передумов такої ліквідації було скорочення чисельності особового складу ЗСУ. Наразі в Україні дедалі активніше точиться дискусія про необхідність повернення військових судів. Водночас для того, щоб вони не тільки ефективно працювали, а й не порушували права громадян, необхідно вивчити як практику Європейського суду з прав людини, так і світовий досвід. Також слід врахувати і особливості роботи в умовах бойових дій, а отже, підвищеного навантаження.
Звісно, такий процес потрібен, але створювати окрему гілку судів натепер буде важко, дорого і довго.
Питання залишається відкритим, ми у співпраці з Комітетом з питань правової політики детальніше його вивчатимемо і вдосконалюватимемо наше законодавство.
– Дякую за бесіду.
