Пошкодження можуть ускладнити переробку, зберігання й відвантаження нафти. У ніч на 11 листопада Сили оборони України завдали удару по одному…
Про це в інтерв’ю інформаційному агентству «Оборонно-промисловий кур’єр» зазначив директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР), член Правління Українського інституту безпекових досліджень (УІБД) Валентин Бадрак.
На його думку, Міноборони суттєво просунулося у питаннях формування і виконання державного оборонного замовлення (ДОЗ), незважаючи на «важку спадщину» попередньої команди, зокрема, відсутність ДОЗ до весни 2020 року. Затримка із формуванням ДОЗ-20 призвела до того, що перші контракти із підприємствами-виконавцями почали укладати лише у травні.
«А під час формування ДОЗ-21 ми побачили конкретні зміни в поглядах на сучасну війну, зокрема, у ДОЗ-21 потрапили не тільки сучасні безпілотні авіаційні комплекси, але й наземні роботизовані комплекси – це прорив.
Можна дискутувати щодо змісту ДОЗ-21, але беззаперечним успіхом стало планове та суттєве посилення ВМСУ, зокрема, чітке формування стратегії щодо придбання берегових ракетних комплексів РК-360МЦ «Нептун», катерного та корабельного складу», — наголосив експерт.
Валентин Бадрак також важливим досягненням вважає укладання контракту в межах ДОЗ-21 із закупівлі партії турецьких безпілотних авіаційних комплексів типу Bayraktar для потреб ВМСУ.
«ЦДАКР досить стримано оцінював можливість закупівлі корветів турецького виробництва (як ключовий пріоритет для ВМСУ), але в нинішній ситуації їх закупівля відбувається не всупереч створенню катерного «москітного» флоту, а паралельно. Крім того, із перспективою локалізації виробництва та залучення до роботи низки вітчизняних підприємств кораблебудування. Крім того, саме завдяки роботі Міноборони у ВМСУ з’явилася перспектива отримати американсько-норвезький протикорабельний комплекс NSM (Naval Strike Missile) із потужною ракетою дальністю ураження цілі 180 км. Позитивним досягненням стало просування у створенні баз для флоту, отримання плавучого причалу. На черзі отримання ВМСУ нових бронетранспортерів БТР-4Е з покращеними характеристиками».
За словами експерта, аналіз ЦДАКР закупівлі партії броньованих САУ «Дана» із автоматизованою системою управління свідчить, що однозначно є безпідставною критика цього контракту, оскільки йдеться про модернізовану версію артсистеми, а, крім того, Україна отримала від Чехії й окремі технології. До того ж контракт не суперечить розвитку вітчизняної САУ «Богдана».
Важливим також, на думку Валентина Бадрака, є той факт, що Укроборонпрому вдалося вирівняти ситуацію навколо поставок нових бронетранспортерів, повернути із Польщі партію БМП, а також забезпечити армію новітніми радарами.
«Нарешті, надзвичайно вдалим кроком стало укладання контракту на виробництво трьох нових Ан-178 для ЗСУ, що, серед іншого, може стати стартом відновлення всесвітньо відомої літакобудівної школи Антонова».
Зрозуміло, зазначає експерт, що в умовах завжди гострої внутрішньополітичної боротьби матиме місце й гостра критика військового та військово-політичного керівництва. На жаль, сьогодні вона політично заангажована та необ’єктивна.
Серед завдань «на завтра», які можуть значно вдосконалити ситуацію навколо переозброєння ЗСУ, Валентин Бадрак, зокрема, назвав формування та створення кількох державних цільових програм, які дадуть змогу передбачати бюджет для армії на 3–5 років та не залежати від річних бюджетів.
