Якщо раніше росіяни покірно терпіли всі негаразди, пов’язані з розв’язаною ними ж війною проти України, та будь-які знущання з боку…
У межах інформаційно-просвітницької кампанії «Південь без міфів» Південний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті проводить науково-дослідницьку роботу, яка на підставі архівних документів розповідає про історію створення і розвитку степової України.
Нещодавно Південний міжрегіональний відділ розробив серію роликів — лекцій, які спростовують російські імперські міфи про історію Причорномор’я.
Про зміст та тематичну направленість цих роликів кореспондент АрміяInform попросив розповісти начальника Південного міжрегіонального відділу УІНП, ветерана російсько-української війни Сергія Гуцалюка.
— На жаль, російська імперська і згодом радянська історіографія цілеспрямовано, протягом десятиліть, брехнею і міфологізацією прибирала до своїх рук історію Південної України. Цією серію краєзнавчих роликів ми хочемо спростувати багато міфів, які утворювали брехливий наратив російської історії, та розказати, що на території Північного Причорномор’я довгий час проживали пліч-о-пліч з українцями інші народи, допоки сюди не прийшла російська імперська колонізація, — розповів Сергій Гуцалюк.
Усього буде оприлюднено п’ять лекцій-роликів, які висвітлюють різні аспекти історії Південної України. Перший фільм краєзнавчого проєкту «Український Південь», який вже можна подивитися на сторінці УІНП, розповідає про строкату історію колишнього Аккермана, стіни якого пам’ятають майже десяток імперій і стільки ж різних історичних епох. Утім, є у міста й український стрижень, що залишився тут з середніх віків по сьогодні.
Ролик розробила студія ONYKO Films. Консультантами ролику виступили: доцент кафедри Історії України ОНУ ім. І.Мечникова Володимир Полторак, співробітник відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології Олег Савельєв, директор КП «Фортеця» Олександр Морозов та завідувач кафедри Історії України Південноукраїнського педагогічного університету ім. Ушинського Андрій Красножон.
