Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
На сторінках АрміяInform не раз ішлося про кремлівські інформаційні маніпуляції в Україні, країнах Балтії та інших державах. Про балканську тему та російську дезінформацію мова йтиме вперше. Втім, паралелі з подіями в нашій державі з початку 2014 року є вкрай важливими й допомагають зрозуміти методи, якими діє Росія для дестабілізації в усьому світі. Нещодавно на сайті НАТО з’явилася публікація-розслідування російського втручання в інформаційне поле Балканського регіону під авторством Даніеля Сантера. Першу частину матеріалів читайте нижче.
Досьє «АІ»:
Даніель Сантер — засновник порталу оборони та безпеки Balkan Security Network, який об’єднує редакторів, аналітиків і журналістів у регіоні. Крім того, він виконавчий директор Белградської Євроатлантичної ініціативи, яка працює над комунікаційними проєктами й аналізом дезінформації.
Регіон Західних Балкан дуже вразливий до іноземної дезінформації, яка посилилася в останні роки. Демонізація США і НАТО, висвітлення інформації про слабкий і розділений Євросоюз, реклама російської військової моці й перевага їхніх вакцин проти COVID-19, дискредитація західних виробників вакцин, посилення етнічної напруженості — це одні з найпоширеніших тем дезінформації, що пропагує Кремль у сербомовних ЗМІ. Боснія й Герцеговина, Чорногорія та Сербія чи не найбільше постраждали від російських інформоперацій, які намагаються підірвати ЄС і НАТО в регіоні.
У широкому розумінні дезінформація — це ендемічне явище на Західних Балканах, спричинене внутрішніми чинниками. Постраждали всі без винятку країни. Втім, Сербію вважають епіцентром. В останньому дослідженні, проведеному Європарламентом, Сербію названо «стартовим майданчиком російських операцій з дезінформації на Західних Балканах».
Потік інформації між державами регіону безмежний. Тісні соціальні, історично-культурні зв’язки між Сербією, боснійсько-сербським тереном і Чорногорією означають, що майже всі наративи в медіа, включаючи дезінформацію, щодня надходять ззовні.
Спонсорований Кремлем медіа-вміст сербською виробляється, перевидається й широко розповсюджується по регіону. Його споживають мільйони людей з притаманними внутрішніми розбіжностями, які виходять з етнічних конфліктів ще 1990-х. На відміну від країн ЄС та НАТО, регіону бракує негативного історичного досвіду взаємин із Москвою.
Окрім ідеалізації керівництва Росії та її зброї, така дезінформація дискредитує Альянс і США, підживлює етнічну напругу, представляє Євросоюз як расистську й антисербську організацію. Це посилює сприйняття загрози для православного населення, а також культуру пам’яті, яка зображує Росію та Радянський Союз потужними історичними захисниками.
Поява цих наративів у Боснії й Герцеговині, Чорногорії та Сербії збігається з незаконною анексію Криму в березні 2014-го. Служба новин Sputnik запущена сербською у лютому 2015 року. З’явилися десятки порталів, які генерують або розповсюджують подібні повідомлення.
З часом різні медіа, зокрема загальнодоступні видання в регіоні, почали широко використовувати закордонний дезінформаційний контент. Це стало можливим через низький етичний стандарт, брак журналістських розслідувань, слабкий аналіз новин і політичний вплив.
Аналіз Белградського центру досліджень, прозорості й підзвітності за 2018-2019 роки вказує: серед усіх міжнародних суб’єктів інформаційної сфери сербською мовою РФ представлена з найбільшим позитивним змістом. На практиці це означає, що пересічний споживач інформації дізнається більше про переваги танка «Армата», трубопроводу «Північний потік – 2», про Україну, яка зрадила здоровий глузд, дистанціюючись від Росії, і менше — про переваги потенційного членства в ЄС для населення Балкан.
Хронічне забруднення інформаційного середовища цим змістом впливає на сприйняття громадськістю. Хоча регіональні опитування говорять, що більшість населення Боснії й Герцеговини, Чорногорії й Сербії ще виступає за інтеграцію з ЄС, ці настрої не варто сприймати оптимістично. Підтримка Євросоюзу зменшується в Сербії, де більшість прихильно ставиться до Росії й Китаю, а ставлення до Альянсу стає більш негативним.
Пандемія посилює російську пропаганду
Криза, спричинена епідемією COVID-19, посилює пропагандистські меседжі про демонізацію Західного світу. З цією метою використовують теми, пов’язані як з наукою, так і обороною в поєднанні з військовою пандемічною допомогою, яку деякі експерти називають «дипломатією вентилятора».
У середині листопада за кілька днів після того, як уряд Сербії оголосив про придбання 1,8 мільйона вакцин, виготовлених компанією Pfizer, сербська служба новин Sputnik зобразила американського виробника як корумповану структуру, а от російську вакцину представлено кращим вибором для Сербії. Різні версії повідомлення про перевагу російської вакцини поширювались у торгових точках Сербії та Чорногорії.
Під час першої хвилі пандемії діяльність з дезінформації прагнула використати Сербію для демонстрації ефективної російської допомоги на відміну від «нездатності» НАТО допомогти своєму члену Чорногорії у час кризи.
У квітні 2020-го 11 російських літаків з 87 військовими лікарями та обладнанням висадились у Сербії для дезінфекції вулиць, лікарень. Хоча Сербія має власні військові можливості для тих самих цілей, їх «затьмарили гості». Створений у ЗМІ образ «вирішальної» іноземної допомоги мав значний вплив на суспільний діалог. З іншого боку дезінформація далі зображувала Чорногорію як країну, покинуту союзниками серед кризи, коли вона витрачала гроші на членство в НАТО замість вдосконалення системи охорони здоров’я.
Водночас з’явилися екзотичні теорії змови, які підтримували російські генерали, що пандемія нереальна й імовірно є частиною спецоперації та що COVID-19 насправді виробляє ЦРУ. Тоді ж поширювали повідомлення, які підкреслювали могутність і військову перевагу Росії над Заходом.
Використання двостороннього співробітництва
Росія теж використала пропагандистський потенціал двостороннього співробітництва із «слов’янськими братами» як для певного сигналу НАТО, так і для завоювання сердець і умів місцевого населення. Наприклад, двостороннє військове співробітництво РФ із Сербією — країною, яка прагне зберегти військовий нейтралітет і співпрацювати як з Альянсом, так і з Росією — використовували для створення розповідей про захисну роль РФ щодо Сербії.
Так, Кремль розширив двосторонню угоду та передав шість МіГ-29 Сербії, хоча Белград про це не просив. Крім того, до угоди включені 30 танків Т-72 та 30 автомобілів БРДМ-2. Перші танки доставлені в листопаді 2020-го. При цьому ширився наратив, що «кращі танки й не потрібні, маючи на увазі слабкі сторони армій сусідніх країн».
На двосторонніх антитерористичних навчаннях SREM-2014, які відбулися на північно-західних рівнинах Сербії, Росія розширила початковий сценарій, додавши парашутне десантування броньованих бойових машин. Враховуючи близькість Хорватії, Угорщини й Румунії, це мало форму повідомлення про здатність діяти у глибині території НАТО.
Подібним чином на навчанні «Слов’янський щит» у 2019 році систему С-400 тимчасово розмістили у Сербії. Кампанія у ЗМІ породила припущення, що Росія, можливо, залишила ракетну систему в країні.
Про Балканську тему й кремлівські рухи в напрямку дестабілізації регіону, намагання боротися з Альянсом сербськими руками, читайте в наступних матеріалах АрміяInform.
