Палата представників США на чолі зі спікером Джонсоном багато місяців до цього її блокувала, проте, зрештою, 20 квітня таки ухвалила довгоочікуване рішення. Тепер, після розгляду…
Використання в інформаційній війні технологій брехні чи недостовірної інформації – один з доволі ефективних методів завдавання інформаційних ударів противнику. Сьогодні лише лінивий працівник інформаційної сфери не застосовував модний термін «фейк»(англ. fake – підробка, спроба видати за справжнє, фальшивка, обман). Часто його застосовують у словосполученні разом з прикметником «російський», подаючи як визначення дезінформації, яка надходить від нашого ворога – Росії.
Український медіасвіт залюбки і з головою поринув у борню з російською дезінформаційною машиною, яку вітчизняні, гострі на слівце «ЛОМи» (лідери суспільної думки, а простіше, різні блогери-експертиз десятками тисяч «фолловерів»-підписників) навіть «охрестили» таким терміном, як Fakenews абоFakeinform.
Майже кожен український центральний телеканал має у своїй сітці телепроєкт, який активно розкриває російські фейки. Це програми власного виробництва чи куплені у студії-продакшн (в Україні кілька виробників спеціалізуються на подібному медіапродукті).
Велика кількість вітчизняних інтернет-видань та інформагентств присвячують цілі рубрики боротьбі з російською «дезою», складають рейтинги найбезглуздіших російських побрехеньок, збирають години відеокадрів і терабайти фото, у яких розвінчують абсурдність неправдивих повідомлень «з-за парєбріка»…
Щодо соцмереж і соціальних медіа, то тут і розповідати зайве, адже тисячі блогерів і звичайних користувачів пишуть сотні тисяч коротких повідомлень і «лонгрідів» про російську пропаганду і брехню в інформпросторі…А її, як на зло, стає все більше.
Російська «фейк-машина», що фонтанує неправдивим інформаційним продуктом, нагадує міфічну Лернейську гідру, у якої на місці відрубаної голови виростали кілька нових. Щоб її здолати, за легендою, Геракл змушений був покликати друга, і той вогнем припікав обрубки голів.
Що ж робити з російською «інформаційною Гідрою», українські «інформаційні Геракли» дієвих сценаріїв не мають. «Інформбійці» запекло рубаються з нею, докладаючи багато сил і застосовуючи різні засоби. У вітчизняній інформаційній сфері кілька років томувиник специфічний напрямок типу «анитифейк», який стає все популярнішим.
Попри старання бійців інформаційного фронту, ворожої пропаганди не меншає. І роботи тут не менше, ніж у Геракла, який звершив 12 подвигів.
Але, як показав час, російську інформаційну Гідру не здолати, якщо відчайдушно її рубати, викриваючи фейки.Варто на неї подивитись з іншого ракурсу.Чи варто «рубати» кожну голову, якщо поряд немає друга, який смолоскипом припікатиме обрубки? А може, краще просто «ігнорити» ці голови, а Гідру перерубати повністю…?
Мій аналіз пропагандистського і дезінформаційного контенту з путінської Росії вказує, що у 2017–2018 роках таких повідомлень звідти вкидали менше, й вони були інформаційно досконаліші. Оприлюднюючи, наприклад, повідомлення про нібито перехоплені українські документи, російські пропагандисти публікували фальшивки доволі високої якості. Щоб боротись із такою дезінформацією, доводилось залучати фахівців з різних специфічних військових питань. Така протидія вимагала використання чималих додаткових ресурсів.
Простіше кажучи, оприлюднена нібито перехоплена «доповідна з українського генштабу» мала ефект медіа-бомби. І щоб заспокоїти українське суспільство й довести, що це підробка, брехня і нісенітниця, працювали чимало відповідних фахівців і служб, які мали виконувати важливі завдання, а не відбиватись від інформатак, до яких доєднуються вітчизняні ЗМІ й аудиторія соцмереж.
Ще два-три роки тому викриття російських фейків і міфів мали чималу аудиторію у вітчизняних споживачів. Телепрограми на кшталт «АнтиЗомбі» чи «Секретних матеріалів» мали високий рейтинг. У них диктор саркастично-знущальним тоном розповідає про дивні, інколи безглузді моменти роспропаганди. А глядач з іронією спостерігав за теледійством, навіть не усвідомлюючи, що у цей час схожийз аудиторією знаного сатирика Михайла Задорнова, коли він розповідав монологи про «тупих американців»…
Чимало українських блогерів навмисно вишукують в мережі різніповідомлення про безглузду і часто навіть кумедну російську пропаганду, курйозні моменти з життя російської армії і глибинки та інші моменти, які привертають увагу читачів. Застосовуючи різні епітети і літературні прийоми, вони намагаються інформацію загнати в рамки гротеску, тим самим ще більше розганяючи її серед тисяч підписників. Противник швидко зрозумів, як цим скористатись, аби фейк-новини знаходили споживача… в Україні серед «антифейкерів», аби вони не проходили повз і поширили його. На мій погляд, так ми привертаємо до цієї «дези» увагу. Те, чого прагнуть від нас маніпулятори зі сходу. Вони запускають «інформгідру», а ми з нею рубаємось, часто «ведучи вогонь по хибних позиціях». Наші різні викриття брехні і заходи з контрпропаганди нагадують стрільбу по картонних макетах, а не знищення реальних цілей, які насправді перебувають в іншому місці.
Насправді реальних інформаційних ударів Росія завдає в площині нашої єдності, довіри до української влади і державних інститутів. І мова навіть не про відверту підтримку опозиційних партій та антиукраїнських рухів – це відкрита діяльність, і її всі бачать. Удари йдуть на те, щоб якнайшвидше розбити моноліт нашого суспільства, яке свого часу об’єдналось проти закордонної агресії. Російська інформаційна машина б’є в найменші «тріщини»нашого суспільства, і саме завдяки їй виникають поділи за будь-яким принципом (на східняків і галичан, на прихильників і противників певних лідерів, на «сватів» і «кіборгів»).
Українське суспільство історично ніколи не було простим і однорідним. Керувати ним будь-якому лідеру (князю, гетьману, президенту) досить складно.Проте кілька років тому ми об’єднались у боротьбі проти окупанта і більш-менш тримаємо цей моноліт донині.
Ісправжні бойові інформаційні удари – зовсім не фейки, а застосована в потрібному Росії контексті, щира правда, це зміщені в певному напрямку акценти в суспільно-політичних подіях, контрольована й дозована противником достовірна інформація. Певно,наразі українське суспільство усвідомити все цеще не може, бо бачить лише дві крайнощі – «зраду» і «фейк». Крім того, аналізуючи процеси у світі, в державі, у владі чи армії, багато хтоприватизує правду, відкидаючи думку, яка йому не імпонує. Від того– нетерпимість до опонентів йінакомислення.І саме ця річ і є напрямком основного удару ворожих ідеологів.
Щоб цьому протидіяти, нам доводиться не лише запекло відбиватись від підступного ворога, постійно нагадуючи про його реальні наміри, а й намагатись не втратити товаришів-однодумців, які, нажаль, «ведуться» на «пісні кремлівських сирен»…
Вдень 23 квітня окупанти, застосовуючи заборонені міжнародним правом методи ведення війни, з території російської федерації з артилерії обстріляли цивільну інфраструктуру Шалигінської громади Шосткинського району.
Країни Північноатлантичного альянсу працюють над постачанням Україні додаткових систем протиповітряної оборони, в тому числі Patriot.
Над Дніпропетровським районом увечері 23 квітня Повітряні сили збили російський безпілотник «Орлан-10».
Україна та Данія уклали Меморандум про взаєморозуміння щодо довгострокової співпраці та відбудови України.
Міністерство закордонних справ відповіло на поширені питання щодо тимчасових обмежень у прийнятті нових заяв на надання консульських послуг.
Президент України Володимир Зеленський наголосив на необхідності збільшувати власне виробництво зброї на додачу до допомоги західних партнерів.
Захищаємо світ
від 20500 до 25000 грн
Херсон
Херсонський прикордонний загін
від 50000 до 120000 грн
Київ
66 ОМБр ім. князя Мстислава Хороброго
від 22000 до 122000 грн
Львів
216 окремий батальйон 125 ОБр Сил ТрО
Палата представників США на чолі зі спікером Джонсоном багато місяців до цього її блокувала, проте, зрештою, 20 квітня таки ухвалила довгоочікуване рішення. Тепер, після розгляду…