Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Міномет – ефективна зброя як на відкритій місцевості, так і в місті. Якщо з малокаліберною системою може впоратись навіть одна людина, то у випадку з мінометами «серйозних» калібрів інша історія. Вага 120-мм міномета 2Б11 – 210 кг, і маневри з ним на полі бою займають багато часу й зусиль і здебільшого не проходять непоміченими для противника.
Що дає самохідність мінометам
Швидкоплинність сучасного бою вимагає від бойової техніки інших характеристик – переходу до мобільних версій. Самохідність забезпечується установкою міномета на гусеничний або колісний транспортний засіб як платформу для ведення вогню. Тотальний перехід від мінометів на буксирі до самохідних у більшості армій відкриває нові можливості й горизонти для виробників, які «не дрімають». Особливо широку популярність отримали 120-мм самохідні міномети як компроміс між ваговими й габаритними показниками та вогневою міццю. «Стодвадцятки» здатні посилати потужні міни на достатньо значну відстань.
Умовно самохідні міномети можна розділити за розміщенням озброєння на три групи: міномет встановлюють у башту, на платформу, і третій варіант – гідравлічний привід у кормовій частині корпусу. Найбільш технічно «запаковані» самохідні міномети отримали автоматизовану систему керування вогнем й інші «навороти». Сучасні системи здатні вести вогонь, раніше притаманний тільки гаубицям. Наприклад, «вогневий шквал», коли гармата виконує кілька пострілів із максимальним темпом і різним нахилом ствола, в результаті чого кілька мін підлітають до цілі водночас.
Міномети застосовують на коротших дистанціях від бойових підрозділів порівняно з артилерією. Вони є фактично засобом вогневого придушення. Це пов’язано з тим, що міни вміщують значно більше вибухівки. Самохідні міномети високомобільні, на відміну від піхотного підрозділу з мінометом, у якого до маневреного бою вкрай обмежені резерви, оскільки все тут – на плечах розрахунку. Установка такого ж міномета на шасі дозволяє не лише швидко переміститися, а й суттєво збільшити кількість боєприпасів.
Міномети-кочівники
Одним із поширених варіантів створення «кочівних» мінометів є використання техніки, яка вже перебуває на озброєнні: армійських вантажівок, бронетранспортерів, бронеавтомобілів. Один із варіантів мобільного міномета розроблений і створений в Україні. Зокрема, на «Київському бронетанковому заводі» сконструювали самохідний 120-мм міномет БТР-3М2 із боєкомплектом 40 мін. Додатково озброїли машину 12,7-мм кулеметом НСВТ із боєкомплектом 300 набоїв. Потужний двигун у 325 к.с. розганяє самохідний міномет по шосе до 100 км/год. Цікаво, що ця переробка верхньої частини корпусу під використання міномета перебуває, на жаль, тільки на озброєнні армії Таїланду.
120-мм самохідний міномет на базі легкоброньованої машини Wiesel 2 – один із найменших самохідних мінометів НАТО. Екіпаж «малюка» – три особи. Його конструкція з німецькою педантичністю продумана до дрібничок: за малих розмірів екіпаж почувається комфортно. 120-мм дульнозарядний міномет із противідкотним пристроєм монтується відкрито в кормі корпуса. Там же змонтували два відкидні домкрата-сошника. У похідному положенні та для заряджання ствол міномета опускається у горизонтальне положення, розрахунок виконує заряджання, перебуваючи під захистом броні. Система керування вогнем дозволяє автоматично відновлювати наводку міномета після кожного пострілу. Перед відкриттям вогню для стабілізації в задній частині за допомогою гідроприводу встановлюють дві опори, пришвидшення підготовки даних для стрільби й точність наведення на ціль забезпечує бортовий комп’ютер й комплексна навігаційна система. Скорострільність – 3 постріли за 20 секунд із максимальною дальністю 8 000 м, боєкомплект 20 мін. Максимальна швидкість самохідного міномета по шосе становить 70 км/год, запас ходу – 300 км.
Війна по «російськи»: міномет у сміттєвозі
На Сході України росіяни монтують міномети на різні авто, зокрема сміттєвози, кар’єрні самоскиди й іншу техніку, з якої відкривають вогонь, займаючи позиції у житлових кварталах, добре розуміючи, що обстрілу у відповідь не буде.
«Литовські американці»
Наш союзник Литва постійно опікується підтримкою власних збройних сил. На озброєнні литовської армії перебувають американські гусеничні самохідні 120-мм міномети М1064 на базі бронетранспортера М113. Американські М1064 добре себе зарекомендували під час двох іракських компаній і вкотре підтвердили високу ефективність мобільних мінометів.
Бойова вага міномета сягає 12,8 тонн, екіпаж – 4-5 осіб, озброєння – 120 мм міномет (на литовських машинах встановлені міномети фінського виробництва Tampella), 12,7-мм кулемет М2, потужність двигуна – 275 к.с., швидкість по шосе – 64 км/год, запас ходу – 480 км.
Міномет стріляє доволі потужними мінами з максимальною скорострільністю до 15 пострілів за хвилину. Слід зауважити: виявити летючу міну під час бою практично неможливо, бо вона достатньо невелика та здатна долетіти до цілі за лічені секунди. Мобільність мінометників значно збільшує шанс на виживання, тож важливо діяти за принципом: «відстрілявся» – «зник». Адже стаціонарна позиція міномета рано чи пізно перетвориться на ціль для противника.
Країни поступово переходять на міномети з використанням різних шасі. Там, де є чималий фінансовий ресурс, цей процес триважє швидше, в кого обмежений – повільніше. Але загальносвітова тенденція чітко окреслилась: майбутнє – за мобільним мінометом, а позиційні війни залишаються у минулому.
