Чоловік систематично поширював інформацію з обмеженим доступом, перешкоджаючи комплектуванню Сил оборони України та сприяючи, таким чином, загарбницько-окупаційній армії російської федерації. Про це стало…
За плечима старшого сержанта Юрія Найбо-Гришана 14 ротацій до району бойових дій на сході України. На посаді начальника обслуги радіолокаціїної станції радіотехнічних військ Повітряних Сил ЗСУ він із побратимами забезпечує контроль за повітряною обстановкою й надає необхідну інформацію зенітно-ракетним військам. Переважно протидіють безпілотним літальним апаратам, які активно використовують російські гібридні сили.
Війна розпочалась з Луганського аеропорту
Українські війська в оточенні тримали оборону Луганського летовища з квітня 2014-го. У липні вдалося пробити коридор і розблокувати його. Проте внаслідок серпневого наступу регулярних військ РФ аеропорт повторно потрапив у оточення. Російська артилерія зруйнувала вщент усі будівлі. Тож у ніч на 1 вересня наші військові вийшли з руїн аеропорту після 146 днів оборони.
– Хоч ми й не піхотинці, але бували випадки, коли доводилось діяти спільно з ними, – згадує Юрій. – У механізованих підрозділах бракувало вантажівок, бо їх нерідко підбивали в районах зіткнення. Оборонці Луганського аеропорту мали проблеми з питною водою, провізією. Так дві вантажівки нашого радіотехнічного підрозділу долучилися до допомоги. Брали участь у доставці боєприпасів та продуктів до летовища, возили й дерев’яні колоди для перекриття бліндажів. Бувало − під обстріли потрапляли. Під час одного з рейсів втратили чотири піхотні машини, але всі лишилися живими. А дорогою назад осколки влучили й в наше авто, але таки доїхали.
На охороні неба східного кордону
За час російсько-української війни кількість збитих безпілотників противника − понад 120 одиниць. На рахунку команди Юрія Найбо-Гришана теж є «збиті» БПЛА, адже перед знищенням їх спочатку треба виявити й передати координати підрозділам ППО.
– Один літальний апарат виявили, коли той прямував до Сєвєродонецька. Тоді за нашою наводкою збивав вертоліт Мі-24. Але авіація не завжди може оперативно зреагувати на появу безпілотника – лінія фронту як на землі, так і в повітрі, становить понад 400 кілометрів, – розповідає старший сержант. – Невеликі за розміром апарати ефективніше знищувати наземними силами. Один із таких виявили в районі Рубіжного. Його збила ракета, випущена зенітно-ракетним комплексом «Оса».
Серед збитих та досліджених літальних апаратів противника: «Орлан-10», «Дозор», «Елерон-3СВ», «Гранат», «Тахіон», «Форпост» (Searcher Mk II) та «Застава» (Bird Eye 400). Як свідчить статистика, 45% БПЛА збито засобами протиповітряної оборони – зенітною артилерією і комплексами, 40% знешкоджено зі стрілецької зброї, інші виведені з ладу за допомогою систем РЕБ. За словами Юрія, ефективність перехоплення значно залежить від знання характеристик БПЛА, погоди й навичок операторів.
– Корисно знати характеристики й швидкість апарату. Орієнтування за атмосферним фронтом, як летить безпілотник – за вітром чи проти, бо іноді його можна сплутати з хмарою. Під кожну ціль у нас свій режим роботи.
Фото автора та з архіву Юрія Найбо-Гришана
