Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Замороження конфлікту для України — це не вихід, — вважає директор Центру міжнародної безпеки Валерій Кравченко.
Від замороженого конфлікту «ми не отримаємо довготривалих переваг, окрім, можливо, ситуативного режиму припинення вогню… Я б його виправдав лише тоді, якби ми мали план «Б» — не замороження конфлікту, а, наприклад, залучення міжнародної перехідної адміністрації у майбутньому», — заявив Кравченко на круглому столі «Конфлікт на Донбасі: спроби врегулювання і пошук альтернатив».
Заморожуючи конфлікт, ми втрачаємо покоління людей на окупованій території, що не сприйматиме України й діти яких уже навчені ненависті до України, говорить Валерій Кравченко. А друге — й найбільш небезпечне — ми «відправляємо неправильний сигнал».
«Там заручники — наші громадяни, яким ми кажемо “до побачення”», — зауважує експерт, за словами якого, Росія хоче, щоб ми це зробили — попрощалися з донеччанами й луганчанами, що опинилися під російською окупацією. Валерій Кравченко попереджає, що саме це — «план Козака», це знак для інших конфліктних регіонів, включаючи Бессарабію, Таврію (яку умовно разом із Кримом утворюють Херсонщина й Миколаївщина), Слобожанщину, Полісся, Закарпаття.
«Надіслати такий сигнал про замороження конфлікту — розписатися у власному безсиллі й фактично погодитися на певні московські сценарії, згубні для України», — стверджує директор Центру міжнародної безпеки Валерій Кравченко. На його думку, Україна як унітарна держава може зникнути, якщо ми прийматимемо неправильні рішення. Зокрема експерт попереджає про небезпеку військового шляху деокупації (умовний «Карабаський сценарій») або легалізації представників невизнаних територій («Придністровський сценарій»). «Я думаю, що для нас це катастрофа», — вважає експерт.
Військовий сценарій в Азербайджані був можливий через підтримку Туреччини плюс абсолютне військове невтручання Росії, яка не має в Карабаху «безпосереднього прямого інтересу». В Україні інша ситуація. Кравченко нагадав слова колишнього радника президента США з національної безпеки Збігнєва Бжезінського* про неможливість для Росії відновитися як імперії без України. «Тож вибачте, Росія нас не залишить, — продовжує політолог. — Про це не дадуть збрехати два десятки батальйонно-тактичних груп (російської армії), розміщених на кордоні».
Примітка. *Збігнєв Бжезінський сказав буквальне таке: «Без України Росія перестає бути євразійською імперією. Без України Росія досі може боротися за імперський статус, але тоді вона стала б переважно азіатською імперською державою».
Росія має своїх людей у системі антитерористичних операцій ООН, готує підрозділи «миротворців» ОДКБ (Організації договору про колективну безпеку. — Ред.), працює російська дипломатія — всі сили кинуті на просування ідеї «миротворчих» підрозділів країни-агресора на окупованих українських територіях. Росія лише чекає на «провокацію» з боку України, щоб почати втілювати ці свої сценарії.
На думку експерта, один з виходів у цій ситуації — створення міжнародної антипутінської коаліції. «Ми маємо працювати з членами Альянсу (НАТО. — Ред.), наближатися до членства в Альянсі, до Партнерства розширених можливостей, — каже Валерій Кравченко. — Ми маємо дуже щільно працювати з Грузією, Молдовою, з іншими країнами регіону». Кравченко нагадав, що в перші місяці президентства Володимир Зеленський звертався до країн пострадянського простору: «Дивіться, так можна!» — закликаючи об’єднуватися не з імперською Росією, а підтримувати одне одного на цивілізованому шляху розвитку.
Підсумовуючи викладені думки, директор Центру міжнародної безпеки Валерій Кравченко ще раз сказав, що Україна має бути зваженою, дипломатичною та нагадувати всім, що Росія вже хитається — вона допустила Туреччину. «Росія вже завтра, повірте, допустить Китай у Центральну Азію. І так може статися, що завтра Росії вже не стане», — передбачає Кравченко, підкреслюючи, що це проблема не «режиму Путіна», це системна російська проблема. І ми маємо бути до цього готові, аби не опинитися під уламками імперської системи.
«Ми маємо бути рушієм змін у нашому макрорегіоні — Центрально-Східна Європа, Чорноморський регіон», — наголошує Кравченко та сподівається, що Україні в цьому допоможе згадана коаліція, а також країни Балтії, Польща, Румунія.
