Про це свідчать численні відео, якими у соцмережах діляться самі росіяни. Сухопутний «коридор смерті» У результаті систематичних ударів українських безпілотників…
Торік, у жовтні, ухвалено Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі». Тож, що потрібно знати армійцям, аби гідно захистити свої права в разі безпідставного притягнення до матеріальної відповідальності, розбирався кореспондент АрміяInform.
«Службове розслідування повинно бути проведено якісно, а вина військовослужбовця обов’язково доведена»
Згаданий закон передбачив досить чітке визначення термінів «військове майно», «матеріальна відповідальність», «пряма дійсна шкода» тощо.
– У цьому нормативно-правовому акті зазначено, передусім, умови, правила й підстави проведення службового розслідування у з’ясуванні вини військового, що є одним із основних чинників, який враховують під час прийняття остаточного рішення. За результатами такого розслідування складається акт, який затверджує певний командир чи начальник із залученням довідки фінансового органу військової частини з розрахунковою вартістю завданої матеріальної шкоди. Її розмір і порядок відшкодування, як правило, встановлюється за даними бухгалтерського обліку або під час проведення відповідної експертизи суб’єктом оціночної діяльності. На практиці в цих моментах досить часто виникають порушення, − розповів заступник начальника відділу Чернігівського місцевого центру надання безоплатної вторинної правової допомоги Ярослав Хоменко.
Доведення провини військовослужбовця у спричиненні матеріальної шкоди не позбавляє права командирів притягувати підлеглих і до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності. А звільнення з військової служби або переведення до іншого місця служби не є підставою уникнення матеріальної відповідальності. Загальний строк, упродовж якого командир або начальник може притягнути до матеріальної відповідальності – 3 роки з дня виявлення заподіяної шкоди.
– Був випадок, коли кількох військовиків однієї з військових частин намагалися покарати за нестачу пально-мастильних матеріалів. Загалом за всіма справами нестача становила майже 20 мільйонів гривень. Тут провели службові розслідування, військових притягнули до матеріальної і дисциплінарної відповідальності, але, як з’ясувалося, з суттєвими порушеннями. Пізніше суди захистили їхні права й скасували відповідні накази. Службове розслідування слід проводити якісно, а вина військовослужбовця обов’язково доведена, − зауважив Ярослав Хоменко.
Обставини перебування в АТО/ООС є поважними під час пропущення строку звернення до суду
Для багатьох військовослужбовців довести факт неправомірного притягнення до матеріальної відповідальності є принциповим питанням. Існують випадки у військовому середовищі, коли сума відшкодування невеличка, але таке стягнення може впливати на подальше проходження служби. Тому для військового важливо, аби службове розслідування врахувало всі обставини і його результатом стало об’єктивне та справедливе рішення.
Особливу увагу правники акцентують на зверненнях військових, що тривалий час перебувають на передовій. Бо вони не можуть вчасно звернутися за правовою допомогою і строки позовної давності слід поновлювати.
– Звертався до нас військовий, який довго був на Донбасі, з питання притягнення його до матеріальної відповідальності за втрату порожньої металевої бочки для пально-мастильних матеріалів. Так, приймаючи свою посаду, він зазначив про її відсутність у відповідному акті, але притягнули його до відповідальності за те, що не доповів про це рапортом. Він звернувся до нас через 1 рік після прийняття рішення про притягнення до відповідальності, при визначеному в адміністративному судочинстві – 1 місяць для аналогічних спорів. Ми довго судилися за поновлення строків у цій справі й таки досягли позитивного результату в суді апеляційної інстанції. Обставини перебування військового в тривалих відрядженнях на Сході України визнані поважними, − повідомив вищезгаданий правник.
Головною умовою притягнення до матеріальної відповідальності будь-якого військовослужбовця є, перш за все, наявність шкоди при передачі йому під звіт певних матеріальних цінностей, а не внаслідок мовчазної згоди з метою збереження чи обслуговування. Аналогічних правових позицій дотримуються і суди вищих інстанцій, зокрема, це рішення Верховного Суду від 25 березня 2020 року.
