«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
…Нещодавно Москвою, немов на вороних, прокотилася жахлива чутка: проти сенатора Андрія Клішаса, представника верхньої палати Федеральних зборів Росії, та Павла Крашеніннікова, котрий уже є її «нижньопалатним представником», а конкретніше — депутатом Держдуми, Слідчий комітет РФ оперативно порушив кримінальні справи…
О, Боже!.. Мало не за «розстрільною» статтею — прихований замах на життя та здоров’я гаранта конституції РФ!
Виявляється, ці двоє улесливих шанувальники діянь свого кумира — державоначальника Володимира Путіна — зметикували на двох і подали на розгляд колегам по парламенту законопроєкт про гарантії недоторканності колишнього президента РФ.
Добре, що в нинішній Росії, як з’ясувалось за фактом, таки ще є пильні люди… І їм одразу впало в око в цьому хитросплетеному проєкті одне слівце з не дуже свіжим присмаком — «колишній»!
Що ж це воно виходить?!.
Президент Росії на сьогодні — то ще жвавий і бадьорий, повний сил і здоров’я молодечого чоловік. Уже котрий рік поспіль непохитно стоїть на капітанському містку корабля-країни, вправно й майстерно, на повну котушку, можна сказати, на ньому керує-штурвалить, а його, тобто Володимира Володимировича, немов набридливого щура із трюму вже якісь претенденти-«різнопалатники» безапеляційно списують на берег, та ще й з барського плеча кидають йому в доважок до президентської довічної пенсії якийсь запліснявілий сухар-гарантію з назвою — недоторканність!
Та кому і якого, питається, дідька ті липові й хитні на наш мінливий час гарантії потрібні, якщо ти вже не сидиш у владному кріслі?!.
…Правда, кажуть, що тепер ті ж «пильні люди» хочуть піти ще далі… І взагалі переглянути сам закон про гарантії недоторканності президентові країни, тільки на цей раз — ще чинному.
Воно і справді, якась несусвітня дурниця з тими гарантіями в цілому й тією ж славленою недоторканністю зокрема вимальовується…
От судіть самі: чи захворів не дай Боже Володимир Володимирович ненароком або ще гірше — десь під час прогулянки впав з улюбленого коня… Хто наважиться з вельмож чи простих громадян надати російському гарантові первинну медичну допомогу?!. Га?!.
Нема таких відчайдух, хто руку помочі наважиться простягнути. Недоторканність — то дуже серйозна й дуже відповідальна штука! Бо, за законом, за зухвальство та наругу над «честю та гідністю» святої для всіх росіян персони можна й того… до такої «палати» загриміти, що в кулуарах і підсобках Федеральних зборів ні слухом, ні духом ніхто ніколи про ту палату і не чув …
Ні, не бережуть російські законотворці патрона-благодійника… Не бережуть, грішні… На муки «єгипетські» його ще живого прирікають… Ні уколу знеболювального сонцесяйному не зробиш, ні попід руки його не візьмеш, навіть коли така нагальна потреба виникне…
Не інакше, як придурюються у своїй любові й повазі до гаранта його кремлівські товариші-товарочки, як пити дати — придурюються! А народ вірнопідданий теж чомусь собі тишком-нишком затих і, як писав колись поет-царелюбець», безмолствуєт»…
А дарма! Ой уграють їм царя-батюшку… Володю рідного, ясний йому день Божий, бояри лицемірні…
Їй-бо, уграють!.. Осиротять Росію, песиголовці підступні. Нема на них усіх ні суду праведного, ні прокурора, що всілякою там… кхе-кхе… ягідкою-Ягодою любить поласувати та ще грушкою сорту, здається «бере» чи як її там, Бєрія-зимова, на закусон похрумтіти.
Смачного!
Спеціально для АІ
Йозеф Швейк-правнук, також бравий вояк і вірний побратим рядового Чонкіна.
