Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Близько 57 тисяч квадратних метрів лише маскувальних сіток виготовили та доправили на передову протягом шести років волонтерства полтавські майстрині, члени громадського об’єднання «HAND MADE для Армії руками небайдужих полтавок».
Список доброчинних справ учасників спілки доповнюють також сотні чугайстрів (маскувальних халатів), плетених килимків, ковдр та подушок, теплі шкарпетки, вітамінні суміші, трав’яні чаї тощо.
– Але якщо кількість створених речей для потреб воїнів-захисників ми і можемо підрахувати, то об’єм позитивної енергетики і любові, якими заряджені наші вироби, не вкладаються у рамки жодної статистики, – розповіла керівник волонтерського підрозділу Тетяна Сігіда. – Створення маскувального спорядження у нас перетворилось на конвеєр, але у кожен оберіг ми вкладаємо душу. Саме тому і починаємо плетіння кожної сітки зі створення візерунку у формі серця, що беззаперечно можна вважати нашим брендом.
Згуртовані загальною справою
– Наш колектив однодумців та активних ентузіастів волонтерського руху згуртувався восени найскрутнішого для країни 2014 року, коли на передньому краї протистояння російській агресії вирішувалась доля української нації, – продовжила розповідь пані Тетяна. – Кожен з нас щиро бажав внести і свою посильну частку в перемогу.
Ядро організації складають близько двадцяти учасників. Та якщо окреслити загальну її кількість, то це навіть не сотні, а тисячі.
– Виготовлення маскувальних сіток це не лише процес плетіння, а і певне, так би мовити, логістичне його забезпечення, – зазначила майстриня. – Цю складову своєю доброчинною допомогою нам забезпечили керівники швейних фабрик майже всієї України. Вони активно допомагають у постачанні необхідними для виготовлення сіток стрічками, нитками та іншими витратними матеріалами. Основи для сіток та інші необхідні речі ми закуповуємо завдяки добровільним пожертвам полтавських меценатів та небайдужих містян. Це дало можливість утримати динаміку виробничого процесу навіть у період пандемії.
Слова волонтерки наочно підтверджують щотижневі звіти на офіційній сторінці організації у соцмережі Фейсбук. Лише протягом двох останніх місяців від полтавок на передову було доправлено більше ніж 80 маскувальних сіток загальною площею 850 квадратних метрів, 10 «чугайстрів-«кікімор», близько 45 плетених килимків та ковдр, кілька десятків пар саморобних зимових шкарпеток. До своїх виробів майстрині для підтримки здоров’я та хорошого настрою українських воїнів додали і вітамінні та фруктово-рослинні суміші, мед, домашні смаколики тощо.
Вогонь, що запалює серця і живить волонтерську наснагу
– Насамперед це усвідомлення своєї потреби та необхідності волонтерської справи. Хоча, на жаль, запал волонтерської активності у державі дещо спав, – поділилась своїми міркуваннями Тетяна Сігіда. – Безумовно, сьогодні наші захисники забезпечені всім необхідним у рази краще, ніж у перші роки неоголошеної російської війни. Але від того наша скромна праця не стала менш важливою та значущою. Маскувальні засоби теж вирішують успіх у бою, адже вони зберігають життя наших воїнів. Тому і називаємо їх оберегами. Найважливіша складова, що живить нас позитивним зарядом – це щира вдячність воїнів-захисників за нашу працю. ЇЇ ми відчуваємо постійно, адже у режимі 24/7 тримаємо зворотний зв’язок із нашими армійцями. Ми радо спілкуємось з ними – і віртуально, і упродовж їхніх нечастих, але таких бажаних відвідин нашого осередку. Ми стали однією дружньою бойовою родиною, яка дедалі продовжує зростати. Саме заради цього і варто жити.
Фото автора та з архіву Тетяни Сігіди
