У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Днями до окремого батальйону морської піхоти, що виконує бойові завдання у районі ООС, волонтери з Київщини відправили зимові маскувальні сітки, смаколики та ще безліч усіляких дарунків.
– Два тижні тому в мережі Фейсбук ми оголосили про збір подарунків для наших захисників до Дня Збройних Сил України та святого Миколая, – розповідає голова громадської організації «Материнське серце» Віра Іщенко. – Першими відгукнулися на цей заклик кілька колективів навчальних закладів Обухова, переважно – де навчаються діти волонтерів. Особливо результативно попрацювали педагогічний і батьківський колективи дитсадка «Світлячок»: кожна група зібрала для воїнів солодощі, оформила це малюнками і написаними побажаннями. Сплели на замовлення морських піхотинців білі масксітки. Спочатку надіслали найважливіше, сітки. А потім – решта: все до ладу розсортували, перемотали та надійно спакували. І ось на передову поїхало 5 великих ящиків із смаколиками й малюнками, а також чай, кава, теплі плетені шкарпетки від волонтерів Валентини Дяченко і Лариси Ярмолюк, натільна білизна від Катрусі Качан і електрочайник від Володимира Кучми.
Волонтерські дарунки прибули на передову, як і завжди, своєчасно. Сніг тут ще не випав, але до нього вже готові: сітки роздали по підрозділах, і морпіхи готові будь-якої миті натягнути їх замість літніх.
– Ми щиро вдячні волонтерам з Обухова, від яких щойно отримали це відправлення, і які надіслали ще купу всього, – говорить командир відділення зв’язку мінометної батареї старший матрос Лариса Мала, сама колишня волонтерка, яка протягом семи довоєнних років вела передачу про військо «Полігон» на Запорізькому обласному телебаченні, в 2014-2015 роках активно займалася волонтерською діяльністю, а у 2016-му змінила підбори на берці й стала першою у цій військовій частині жінкою-військовослужбовцем.
У частині додають, що взагалі з волонтерами з різних регіонів України та закордонних країн у них триває давня дружба й співпраця.
– Починалося все ще у Слов’янську, коли волонтери передавали нам усе – від дитячих малюнків та оберегів до надзвичайно коштовних тепловізійних прицілів, – каже командир частини підполковник Вадим. – А найнеочікуванішим, пригадую, було, коли в оточеному Луганському аеропорту ми зустрічали вантажі на парашутах, і, крім боєприпасів та продуктів, там був волонтерський дарунок – тепловізор «Пульсар» із біркою «Від української діаспори Сан-Марино»!
Допомагають цій та іншим військовим частинам волонтери з Канади та США, Німеччини та Португалії, Італії та Іспанії, країн Балтії тощо.
– Ми щиро вдячні волонтерам за ці дарунки, – говорить у День свята волонтерів заступник командира військової частини з морально-психологічного забезпечення старший лейтенант Петро. – А ще – всім нашим друзям-волонтерам із Херсонщини та Запорізької області, Києва та Харкова, Дніпра і Львова, Донеччини та інших регіонів. Від усього серця – та, чого там – від сотень сердець морпіхів щиро дякуємо волонтерам за їхню нелегку й таку необхідну працю!
А ще морпіхи розповідають, що знають чимало прикладів, коли колишні волонтери стають військовими і вже зі зброєю в руках боронять країну, як Лариса Мала, і – навпаки, коли колишні вояки, знявши однострої, не забувають своїх побратимів і починають займатися волонтерством. Їм та всім волонтерам – шана й величезна подяка та доземний уклін!
