Якщо раніше росіяни покірно терпіли всі негаразди, пов’язані з розв’язаною ними ж війною проти України, та будь-які знущання з боку…
Десятки і сотні людей, які щодня перетинаються по роботі, живуть в одній казармі або бліндажі чи багато часу проводять поряд. Такий короткий опис можна дати армії та одній з груп ризику швидкого поширення коронавірусної хвороби одночасно.
І це на тлі загального поширення вірусу в країні. Медична система ЗСУ відокремлена від цивільної, хоча працюють лікарі за тими самими протоколами.
Ми подивилися, що є в Міноборони для боротьби з пандемією та до якого навантаження готові військові.
Кількість хворих на COVID-19 українців щодня зростає не на сотні, а на тисячі людей. Серед загальної звітності виділяють насамперед медиків та дітей, які заразилися. Армія ж веде свій облік окремо. І цифри наразі доволі “стримані”. Попри це, для прийому інфекційних хворих у формі вже прораховують можливі основні та додаткові ліжко-місця. Розподіляють їх одразу за ступенем важкості хвороби:
У військових на Донеччині є мобільні лабораторії ПЛР, а на Луганщині роблять забір біоматеріалу і везуть у цивільну лабораторію
Здоровий чи хворий, закладений ніс чи присутні інші симптом COVID-19, — найточніше перевірити, чи є у вас коронавірус, можна тестом ПЛР (завдяки методу полімеразної ланцюгової реакції можна виявити у людини хворобу вже в перші дні після інфікування). Такі зараз потрібні не лише в цивільних лікарнях. Боєць ООС також має пройти цю процедуру, якщо має симптоми інфекції.
Поки що такої можливості у 59 мобільного госпіталю в Сєвєродонецьку немає. Тут використовують експрес-тести або ж роблять збір біоматеріалу і відправляють його в цивільну лабораторію.
З температурою 37٥ і більше на територію госпіталю пускають
тільки через “карантинну зону”
Ми домовилися про зйомку в Сєвєродонецькому госпіталі. За потрібною адресою знаходиться цілий комплекс будівель. Гінекологічне відділення та пологовий, які перші нам трапляються, не відноситься до військових. Армія орендує будівлі міської лікарні трохи далі по вулиці. Тут вже видно, що ми біля військового об’єкту — на це вказує окрема огорожа та контрольний пункт.
Уже з супроводом наш маршрут по території починається, як для будь-якого військового, що прибуває сюди — із санітарного намету біля КПП. Тут просторо і гріє буржуйка. А за єдиним столом сидить медсестра-чоловік в халаті, масці та щитку (медбратом його називати ще не можна, бо таку посаду поки що не внесли в штатний розпис, це тривалий бюрократичний процес від наказу Міністерства до виконання).
На температуру згодом орієнтується лікар-інфекціоніст, якщо оглядає хворого або військового з підозрою на COVID-19. Якщо вона підвищена у людини, яка приїхала на прийом до стоматолога або хірурга, то спочатку доведеться зробити експрес-тест на виявлення коронавірусної хвороби.
— А обмеження які?
До 37 — питань немає — дальше йдемо по маршруту. Вище 37 — в інфекційну ділянку та далі розбираємося — так-ні, маємо експрес-тести.
— А з якими симптомами до вас привозять?
Зараз привозять багато контактних. До того ж накладається сезонність. Зараз часто думають на COVID, але є тонзиліти, фарингіти, ларингіти і маса інших інфекційних захворювань, які під такою ж клінічною симптоматикою, під такою ж маскою приховуються. Але ми вже всіх розцінюємо як потенційних COVID-пацієнтів, — уточнює Ісаєнко.
В карантинних умовах на території госпіталю в Сєвєродонецьку довелося зробити “перестановки”. В основну будівлю більшість пацієнтів не йдуть. Їх приймають або в інфекційному, або в обладнаних під кабінети машинах, які знаходяться далі. Розставили все так, щоб ймовірно заражені пацієнти та військові з умовним хворим зубом не перетиналися.
Пацієнти, яким підтверджують коронавірусну хворобу, без симптомів — повертаються на місце служби. Якщо ж стан не стабільний — їх розміщують в стаціонар. Загалом зараз в госпіталі готові одночасно лікувати 50 хворих з COVID-19. Але, в разі потреби, розширяться до 86.
Вікно інфекційного якраз відкрите на провітрювання, і через нього з колегами спілкується голова відділення. Він тут вже не на роботі, а лікується як пацієнт.
Та, щоб потрапити в його палату, треба переодягнутися.
Заходити треба через плівку. Іван і раніше міг тут все показати. А тепер для цього йому, до того ж, не потрібен захисний костюм.
Раптовий лікарняний медик частково поєднує з роботою. Оскільки постійно перебуває у відділенні, то може паралельно спостерігати за хворими.
Стараємося, звісно, щоб менше наших лікарів бігали. А я що, мені нудно, допомагаю. Так і треба. Сьогодні кров набирали. Міряємо показники, дивимося за всіма.
Головний показник хворого COVID-19 на стаціонарному лікуванні — сатурація. Її перевіряють регулярно.
— А як просто пояснити, що таке сатурація?
Сатурація — це насиченість киснем крові. Якщо легені справляються, то в нормі сатурація вище 95 — до 99%. Тоді все нормально. Якщо раптом просідає сатурація — 92 і нижче — то це вже покази до кисневої терапії. Вже треба давати кисень.
— Як це перевіряється?
Прибором, пульсоксиметром. Кожного ранку та ввечері медсестра заходить і міряє. Вставляємо палець і затискаємо. Бажано, щоб рука була розслаблена, а то він може показувати трошки хибні показники. І з показників — зверху сатурація, тут у мене 98%, а знизу пульс. І він собі рахує.
Принцип роботи такий: от можна побачити, як всередині миготить лазер. Він пропускає через кінчик пальчика світло. В залежності від насичення гемоглобіном нашої крові, в залежності від насичення киснем, він буде по-різному пропускати цей лазер.
Інколи показання до перевезення є і без того — пацієнт, який потребує кисневої підтримки, не залишається в мобільних госпіталях. Госпіталі мають свій запас для екстренних випадків, але цього не достатньо для постійної підтримки важких хворих.
Детальніше на Вільному Радіо.
Джерело: Вільне Радіо
